Чим простіше - тим гарніше?
КРАСА НЕЗЕМНА
Дмитро ДУБАНЕВИЧ
У дев’ятнадцятому столітті сер Френсіс Гальтон створив узагальнені портрети різноманітних соціальних груп і з’ясував, що перевагу при їхньому перегляді віддають саме середньостатистичному портрету. Психолог Джудіт Ланглойс із Техаського університету повторила досвід Гальтона за допомогою комп’ютера і дійшла такого ж висновку. “Середній” особі надається більша перевага, аніж найгарнішим. Але чому так відбувається?
Еволюційна біологія підтверджує, що в будь-якій популяції крайні, екстремальні ознаки з часом зникають. До прикладу, птахи з незвичайно довгими або короткими крилами вмирають частіше, тому їхні гени і не передаються.
Прагнення до середнього науковці називають койнофілією (koinophilia).
На думку інших учених, койнофілія – не єдина еволюційна сила краси. Симетрія тіла, підтверджують біологи Андерс Моллер і Ренді Торнхіл, у всьому тваринному світі веде до успіху “власника”. Та й вік теж доволі важливий, чи не так? Середній вік моделей часопису Playboy, наприклад, становить приблизно 21,3 року. Зрештою, іноді в людях приваблюють і “несиметричні” риси, такі, що “випирають” або відразу впадають у вічі.
Треба враховувати ще й той факт, що ми змінюємося в процесі статевого дозрівання. У чоловіків тестостерон подовжує підборіддя, у жінок естроген робить стегна, груди, губи більш опуклими. А наявність цих рис підказує протилежній статі, що дозрівання досягло потрібного рівня. Тоді чоловік мимоволі оцінює красу жінки за певними ознаками – наприклад, за шириною стегон. Що ж до розміру чоловічої щелепи, то вчені дають цікаве пояснення перебільшеної уваги до цієї риси. Велика щелепа – більше жує, сильніший і здоровіший. Це важливо для життя майбутніх дітей.
Вищезгадана Джудіт Ланглойс провела низку експериментів, показуючи фотографії гарних і не дуже людей двомісячним і шестимісячним дітям. І з’ясувалося, що діти довше дивилися саме на гарних (ну зовсім як дорослі).
Залишається відкритим питання про співвідношення багатства, успіху в житті і красоти. Антрополог Джон Маршал Таунсенд показав фотографії гарних людей чоловікам і жінкам. При цьому він давав людям на фотографіях найрізноманітніші професії. Не дивно, що жінки вибирали багатих і гарних чоловіків, але наступну сходинку жіночих переваг займали непривабливі чоловіки з привабливими, добре оплачуваними професіями. Що ж до чоловіків, то яким би багатством не володіли жінки, краса стояла на першому місці.
Красуня-прибиральниця легко випереджала страшненьку банкіршу.
Звичайно, часом усі ці міркування виглядають дещо сухо. Наприклад, біопсихолог Віктор Джонстон виділяє три головні компоненти людської краси.
Найголовніший – природний добір, що змушує нас звертати особливу увагу на людей, яких ми вважаємо свого роду “узагальненими особами” визначеного віку.
Другий компонент – статевий добір, що мимоволі зупиняє наш погляд на певних рисах фігури людини протилежної статі. І, нарешті, третім компонентом, на його погляд, є особливості виховання, культури. Саме тому визнані красуні і фотомоделі подобаються не всім. Утім, можна згадати і про оцінку представниками різноманітних рас один одного. Проте з часом, в міру інтеграції культур, стають нормальним явищем міжрасові шлюби.
|
|
