Емір Кустуріца: Різні музиканти дають життя оригінальній музиці
ПРЯМА МОВА
No Smoking – це дещо більше, ніж група, яка грає рок-н-рол. Йдеться про явище, яке наприкінці 80-х стало музичним атракціоном, що повністю змінив сценічну мову в Югославії. Усупереч майстерним компіляціям та рок-кліше з того, що роблять західноєвропейські групи, всупереч тим, хто зробив із себе манекенів, ми хапали інструменти і грали для власного задоволення, лаючи Тіто. No Smoking принесли на сцену ясність і хвилювання, без яких мистецтво не може існувати, і, більше того, – мову вулиці й пародії, мову справжніх героїв реальної суспільної драми.
Політичні інтриги і постійні провокації постійно супроводжували групу. Доктор Нелле вмів трансформуватися на сцені завдяки музичному стилю, який не піддається класифікації, завдяки хвилюванню, бо співали про те, що самі пережили. Коли, наприклад, рівень адреналіну в крові підвищувався, ми мавпували Sex Pistols, і тоді наша музика відбивала жаргон і поведінку бетонних катів Сараєво. Але будь-яка зміна завжди диктувалася певним часовим моментом. Емоції, які ми переживали, відбивалися у музичних течіях. Воля електричного спілкування з музикою ніколи не руйнувала наших прототипів – героїв романів Іво Андрича, якому вдалося змішати теперішнє і минуле у літературі.
No Smoking-теперішній шукає натхнення в найглибших балканських традиціях, тоді як No Smoking-колишній надихався дном Сараєво, п’яними залізничниками, сумними водіями таксі. Вони були тими, хто змусив знайти олімпійське місто у відлунні панк-року, але нові No Smoking розраховують на віртуозність соліста та музикантів, які поєднують оригінальні потоки фолку, джазу та циганської музики. Музиканти грали таку музику під час свят, під час будь-яких свят, усе життя.
No Smoking тепер – унікальне явище, він знайшов оригінальний шлях, у якому перемішуються всі музичні стилі, які існують на Балканах – і які свідчать про безперервні походи чужинців протягом тисячоліть. Але вони зберегли рок-н-рол, щоби керувати залом.
Вибухова суміш джазу, циганських скрипок, енергії сербських труб і південної меланхолії – і все це виконують справжні віртуози.
Знаєте, футбольна команда Югославії ніколи не перемагала, бо на певному етапі починалися міжнаціональні чвари – і ніхто не міг протриматися довше першого тайму. No Smoking зміг розповісти протилежну історію, бо оригінальній музиці дають життя різні музиканти.
Переклад із французької Катерини СЛІПЧЕНКО
|
|
