Меблі виявились "дутими"
ШАХРАЇ
Ірина БЖЕЗІНСЬКА
У конторі панувала звичайна робоча атмосфера, поки не з’явився одягнений у дорогий костюм молодий чоловік з привітною посмішкою на обличчі. “Добрий день, милі дами! Можна, я поцуплю кілька хвилин вашого дорогоцінного часу?”.
Цього вистачило, щоб зацікавити п’ятьох жінок, котрі втомилися від одноманітної роботи і нудного шефа. Тим часом молода людина представилася і вручила кожній по візитці, з якої стало зрозуміло, що він – торговий агент якоїсь фірми. Адреса і телефони також були зазначені.
Агент розповів, що його фірма займається постачанням меблів кращих світових виробників. “Оскільки постачання здійснюються напряму, без посередників, ми можемо продати вам набір сучасних меблів удвічі дешевше, аніж він коштує на ринку. Вам залишається вибрати гарнітур до свого смаку! – не змовкав галантний молодик. – Що ви хочете: Італію? Чехію? Ось наші проспекти, ось фотографії. Колір, розміри, – усе зазначено. І це все – за півціни!”.
Через кілька хвилин “обробки” всі жінки захотіли придбати недорогі якісні меблі. Але реальну можливість купити гарнітур мала лише Марина – її чоловік непогано заробляв. Крім того, подружжя саме мріяло про гарнітур у вітальню.
“Ви можете почекати до завтра?” – спитала Марина. “Той гарнітур, який ви обрали, є останнім, і завтра його вже може не бути”, – зауважив торговий агент. Проте в результаті зійшлися на тому, що агент заїде за Мариною на машині і вони поїдуть за гарнітуром. “Фірма сама транспортує меблі до вас на квартиру, – сказав агент, – навіть можемо старі меблі вивезти”.
Переконавши чоловіка у правильності вибору, Марина спромоглася зібрати потрібну суму грошей. Зранку на розкішній іномарці Марина під’їхала з агентом і його водієм до двоповерхового сірого, обдертого будинку. “Ми щойно переїхали у новий офіс і робимо ремонт усередині, а потім поремонтуємо фасад”, – заспокоїв агент. Переконавши огрядну жінку в тому, що в офісі брудно і не варто туди йти, торговий агент, прихопивши квитанцію та гроші, попрямував у будинок.
...Тим часом чоловік Марини зателефонував за номером, зазначеним на візитівці – у слухавці відповіли: “Неправильно набраний номер”. Чоловік Марини, турбуючись про дружину та сімейні заощадження, викликав таксі та поїхав на зазначену в тій самій картці адресу фірми. Проте, замість шикарного офісу, там розташувався якийсь гуртожиток...
Через сорок хвилин чекання водій іномарки, де сиділа Марина, почав нервувати.
“Може, ви його поквапите?” – попросила Марина. Повернувшись через хвилину, він розповів, що цей будинок закинутий і в ньому нікого немає. “Плакали наші гроші”, – сказав водій, котрий, як виявилося, був найнятим лише на півгодини і ніколи не працював у фірмі, що торгує меблями.
На жаль, довірливих громадян у нас багато. А всі крапки над “І” має розставити в цій справі слідство.
|
|
