Паперове медіа
Марія ХРУЩАК
Виставка студентських робіт польсь-кої Академії мистецтв ім. В.Стшемінського з м. Лодзь у музеї Етнографії та художнього промислу вже завершилася. До нашої уваги було представлено результати програми “Майстерні черпаного паперу” (започаткованої стипендією Фулбрайта), головна копцепція якої – виготовлення паперу із сировини місцевих рослин. Це так зване “паперове медіа” є на сьогодні одним з напрямків сучасного мистецтва і передбачає створення з паперу композицій, скульптур та навіть елементів одягу.
Експоновані роботи засвідчили розширення діапазону засобів сучасних медіа, яке стає можливим завдяки використанню нових технологій. Власне, центральним елементом експерименту стала не фарба, а сама живописна основа – папір/полотно, за відсутністю живопису в його класичному розумінні... І ось, “брутальними руками митця” паперове вариво-місиво перетворюється на півпрозорі тоновані сплетіння паперу та рослин.
Представлене змушує глядача ще раз переконатися в тому, що, коли протистоять два ворогуючі елементи – природа та технологія, у результаті одне породжує інше. Як і в цьому випадку. Це вічне урбаністичне прагнення до природного, на кшталт – “жага заходу сонця на будинковому горизонті” сучасного мешканця міста. Цікаво, що в сусідній Польщі такі новаційні експерименти проводяться на академічному рівні. Та це й не дивно, адже сам Стшемінський, ім’ям якого названо Академію, ще 1929 року був ініціатором створення відомої колекції “р.х.” (революційних художників, за висловом А. Рембо), яка у 1931 р. офіційно переросла в перший у Європі Музей сучасного мистецтва, створений сучасниками для сучасників. Отже, щодо втілення нових мистецьких ідей Лодзь був і є містом прогресивним. Але чи є ідея даної програми чимось цілком новим для нас?
Уважні до культурно-мистецького життя міста львів’яни можуть пригадати, що схожа за концепцією акція була і в нас. Восени 1999 року місцеві ткачі представили в Палаці мистецтв виставку ліжників, створених на основі не лише природної основи та ниток, але й барвників, виготовлених з місцевих рослин. Звичайно, схожі ідеї завжди витають в повітрі. Але як виставка львівських ткачів, так і польських студентів не претендують на першість щодо самої ідеї, адже використання природних матеріалів у сучасному мистецтві вже досить давно не є винаходом.
Європейську людину, – за Андруховичем (ох, це модне цитування сучасника-класика!), – породили гори і ліси. Тому, мабуть, прагнення “повернутися по першооснов” завжди супроводжуватиме цю європейську людину в усі часи та в різних проявах. Особливо, коли важко здивувати чимось небаченим, ніколи не пізно звернутися до матінки-природи. Отже, і дана виставка – ще один з прикладів ПОШУКУ. Вічного, універсального сенсу Творіння.
Марія ХРУЩАК
|
|
