Львів теж може піти під землю
ПРОБЛЕМИ
Наталя ПАВЛЮКОВА
Карстова проблема характерна не лише для села Шкло, а й для нашого міста. У межах Львова карстово-небезпечна зона сягає 30 кв. км. Під вулицями міста є велика кількість підземних карстових порожнин. Проваль, подібних до “шкловських”, ще немає, проте якщо й далі не зважати на існуючу небезпеку, то цілком реально, що ми зможемо стати свідками збільшення проваль.
У Львові небезпека поглиблюється ще й тим, що в карстово-небезпечному районі розташовані житлові будинки і промислові підприємства. Це стосується районів Рясного та Скнилівка, а також вулиць Городоцької, Кульпарківської, Рудницького, Патона, Володимира Великого, Стрийської. У зоні впливу карсту розташований львівський аеродром. Каналізаційний колектор у деяких місцях теж проходить безпосередньо гіпсами. До речі, як повідомив Михайло Наконечний, головний інженер ВАТ “Геотехнічний інститут”, під час його прокладання – за 300 м від багатоповерхової забудови по вул. Кульпарківській – утворилися два карстові провалля до 15 метрів у діаметрі. За словами Михайла Наконечного, практично всі розташовані тут будинки та споруди не мають ніякого протикарстового захисту. Нове будівництво здійснюється також без необхідних за таких умов заходів безпеки. Загалом, геологічні проблеми Львова, і карстова в тому числі, поглиблюються саме через техногенні чинники та неналежну експлуатацію будівель.
Свого часу (а точніше – у 1987 році), у зв’язку з високим рівнем ризику для житлових будівель, геотехнічним інститутом було розпочато геолого-гідрогеологічні дослідження карстово-небезпечної зони міста. Вони мали бути завершені у 1990 році. Через нерівномірне та недостатнє фінансування дослідження тривали до 1992 року. І того ж року роботи, хоч і не завершені до кінця, було повністю припинено. А все через відсутність фінансування. Проте у нашому місті фінансували дослідницькі роботи для спорудження метро. Побудова дослідної шахти за палацом Потоцьких спричинила утворення тріщин на багатьох будинках по вулиці Коперника. Сьогодні геологи продовжують піднімати цю проблему, а місто поступово погоджується з ними.
Проте, на думку спеціалістів, головне, щоби виділяли гроші не на ліквідацію наслідків, а запобігання їм. А для цього необхідно проводити систематичні дослідження.
|
|
