BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 20-21 ЛЮТОГО 2001 року |

Не сотвори собі кумира

BONDAR&Co.

Найбільш резонансними подіями минулого тижня стали арешт Юлії Тимошенко та підпис Віктора Ющенка під “заявою трьох”. Обидві події викликали у суспільстві гострі дискусії і навіть шок. І якщо на арешт Юлії Тимошенко можна було сподіватися як на необачний, але ймовірний крок влади, то підпис Ющенка дійсно багатьох вибив із колії. Як так? Національний герой і майже новочасний месія – і раптом... Націонал-демократи свого часу повірили Ющенкові й постійно його захищали – то від Суслова (не того, що Михайло Андрійович, а того, що Віктор Іванович), то від Медведчука, то від “Киевских ведомостей”... Ющенко нібито платив взаємністю і не надто протестував, коли журналісти обзивали його націонал-демократом.

Так у нашому суспільстві виник міф про “доброго Ющенка”, про Ющенка-реформатора. Про Ющенка-рятівника. Нам подобалися його американська усмішка і його широкі жести. Нам подобалося те, що він розмовляє українською мовою і малює картини. Нам подобалося те, що у нього молода і приваблива дружина-американка. Нам подобалося, що він хреститься у церкві й хрестить дітей. Що він час від часу бере до рук бутафорську шаблю і знає козацькі звичаї. Нам подобалося, що він займається альпінізмом. Зрештою, Ющенко поступово став уособленням українського народу. Навіть у своїй терплячості й нерішучості, навіть у своєму тихому, майже непомітному бунтарстві... Коли Ющенкові допекли – він тихенько поклав на стіл Президентові ультиматум із 12 пунктів: мовляв, не виконаєш – піду з посади. Для загалу було дано формулювання теж у суто українському стилі: “Може, я поклав заяву, а може, ніякої заяви і не було “. Президент ультиматуму не прийняв, і Ющенко – теж чисто по-українськи – залишився на своєму посту.

Далі був січень 2001 року. Була відставка Юлії Тимошенко і “героїчна” оборона віце-прем’єра. П’ять днів тривала ця оборона. “Підпиши!” – “А не підпишу!” – “А підпиши!” – “А не підпишу!” – “А в мене на тебе є Дубина!” – “Але ж то моя Дубина!” – “Призначимо, тоді й побачимо, чия то Дубина...” А Дубина виявилася... Дубина виявився не кучмівським і не ющенківським, а російським. Вірніше, від тих сил, які лобіювали інтереси російського капіталу в Україні.
Це показали і дніпропетровські домовленості, коли Кучма “здав” українську енергетику північному сусідові. Але навіть це не похитнуло становища Ющенка.

Ющенко – я переконаний – зробив у своїй кар’єрі величезний помилковий крок. І цей крок було зроблено навіть не тепер, не в той час, коли він ставив свій підпис під “заявою трьох”. Цей прорахунок було зроблено в момент відставки Юлії Тимошенко. Ющенкові потрібно було також іти у відставку. Мені можуть заперечити: “Як? Кинути напризволяще Україну?”. Але Україну й так кинуто – Кучмою – на поталу Росії. Ющенко мав шанс залишитися позитивним героєм нашої історії. Він мав шанс вчасно піти – нехай не в опозицію, нехай просто на пасіку. Але при цьому Ющенко був би таким собі живим символом надії – надії на кращу Україну, аніж та, в якій ми живемо.

Ми не мали б Ющенка-прем’єра, але нам не довелося б червоніти за Ющенка-угодовця. Хоча Бог йому суддя і він – яко державний муж – має краще знати, що й коли йому робити. Наступного дня після підписання “заяви трьох” Ющенко якось надто незграбно робив спробу виправдатися перед журналістами: я, мовляв, людина державна, а не політик. Я маю дбати про економіку, а не про інтереси опозиції. При цьому якось забувається, що всяка людина – навіть якщо вона просто банкір і “просто” прем’єр – крім законних зобов’язань, має ще й зобов’язання чисто людські, чисто моральні. Бо людина, як відомо, це осуспільнена тварина. Чи, може, Ющенко, вважає, що вдячність – це виключно собача риса? Принаймні вдячність до тих, хто був із ним протягом кількох років по один бік барикад?

І тут на думку спадає давня мудра заповідь: “Не створи собі кумира”. Ми дійсно схильні творити для себе кумирів. Можливо, це наш стиль життя – перебувати у вічному пошуку кумирів з-поміж себе. Ми шукаємо собі об’єкт для поклоніння, ідеалізуємо його, робимо довкола цього об’єкта культ, а потім гірко нарікаємо, коли розчаровуємося у цьому новоявленому ідолі. Попереднім нашим “ідолом” (принаймні в Галичині) був Євген Марчук. Ось стане Марчук Президентом – і потечуть молочні ріки. Ось прийде Марчук – і покінчимо з російським засиллям в Україні. Ось оберемо Євгена Кириловича – і не стане олігархів... Це вже потім ми дивувалися: як же так? Такий був файний Євген Кирилович, а таким став угодовцем! Вах-вах-вах...

Тепер мали ідола-Ющенка. Справжній Ющенко – безвольний, слабодухий, неврастенічний – якось залишався за кадром. Ми бачили такого Ющенка, якого хотіли бачити. Пам’ятаю, як у вересні до мене підійшов один професор і почав дорікати: мовляв, я руйную міф про Ющенка і працюю на руку ворогам України. Я тоді намагався переконати шанованого мною науковця у тому, що варто розрізняти Ющенка-політика і Ющенка-міф. “Нам потрібний позитивний міф,” – стверджував мій опонент. “Але ж ви уявляєте собі, яким буде розчарування, коли стане зрозуміло, що Ющенко не до кінця відповідає створеному довкола себе міфу?” – “Але коли то ще буде – те розчарування! Головне – зараз, аби міф запрацював...”

Наразі міф не спрацював. Герой виявився не зовсім героєм. Більшість із нас ще продовжують – за інерцією – вірити Ющенкові. Я особисто – також. Вірить же у нас дехто ще й Марчукові, дивним чином поєднуючи у своїх серцях любов до двох антагоністів – Марчука таі Ющенка. Бо не можуть зізнатися собі у тому, що їх любов (нехай навіть любов у політичній площині) виявилася любов’ю без взаємності. Я також не можу змиритися з цією думкою. Бо надто вірив у Ющенка, хоча й бачив велику кількість недоліків у цього політика. І навіть критикував його...

Тепер ми маємо новий об’єкт для поклоніння. Юлію Тимошенко. Я знову безтямно кидаюся на захист і звеличення української Жанни д’Арк. Я щиро бажаю їй прийти до влади в Україні й стати жінкою-Президентом. І щиро переконаний, що я сотні разів розчаруюся у ній, сотні разів писатиму критичні статті про Президента Тимошенко і її режим. І все це заради того, аби ми навчилися бути ледь-ледь раціональнішими і вибирали своїх кумирів не серцем, а розумом, якщо ми не вміємо жити взагалі без ідолів. Політик повинен бути політиком, а не ідолом, а ми його повинні сприймати таким, яким він є, тобто з усіма його плюсами і мінусами.

Але поки що – вітайте нового кумира і намагайтеся забути старого. І я старатимуся робити те ж саме. Разом із вами, дорогі співгромадяни!

Кость БОНДАРЕНКО

POSTUP - ПОСТУП
№29 (687),
20-21 ЛЮТОГО 2001 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·Майора Мельниченка "клонували"
·Провалля на Яворівшині розширюються

ПОГЛЯД
·Провалля на Яворівшині розширюються
·Суперечки в УРП не припиняються
·Ми хочемо і будемо вільно мислити...
·Не сотвори собі кумира

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Львів теж може піти під землю
·Недбалих керівників звільнятимуть
·КІЛЬКА СЛІВ
·Місто почне виробляти свою електроенергію
·Грип спричинив смерть дітей

НАША СТОЛИЦЯ
·АРХІВАРІУС
·У цілому місті відімкнуть воду?
·Свято кохання у прямому ефірі

ПОСТУП З КРАЮ
·Суботні погроми в Києві
·Чотири дні на "Території, вільній від Кучми"
·Богдан Бойко запропонував Рухам об"єднуватися
·КРАЄВИД

ПОСТУП У СВІТ
·СВІТООГЛЯД
·Фішера може врятувати його сусідка
·Заколот у найбільшій латиноамериканській тюрмі
·На Балканах - нові трупи
·Удар ро Багдаду може зачепити Київ

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·Ющенко не хоче залишатися без грошей МВФ
·Запорізький алюміній: знову скандал!
·Ще раз про "Грамед" і ліки
·Ікри більше не буде
·ЕКОНОВИНИ

АРТ-ПОСТУП
·Наш театр без "Хануми", як "базар без хурми"
·У вирі імпровізацій Юрія Боня
·27 лютого Ferdydurke у Львові!

ЛИСТИ ДО ПОСТУПУ
·ШАНОВНА РЕДАКЦІЄ!
·Ще раз про "У.Б.Н."

СПОРТ-ПОСТУП
·Фінських лижників спіймали на допінгу
·Перші здобутки і втрати львів"ян
·Українці - бронзові призери Універсіади
·Смерть легендарного гонщика
·В очікуванні ностальгії: Карпов-Каспаров
·"Шахтар" буде телевізійним лідером України
·Гран-прі без українців
·Шевченко прокинувся, але "Мілан" - ні
·СПОРТ-БЛІЦ

ПОСТ-FACTUM
·КАЛЕНДАР
·У Києві львів"янам вистачило роботи
·Весняні варіації моди