BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX |

Стиль імперії. Античність і мода

ІСТОРІЯ

Марко ГОРІШНІЙ

У 1799 році Париж був повний чуток про “Сабінянок, які зупиняють бій між сабінянами та римлянами” Жака-Луї Давида. Картина викликала справжній скандал: у деяких сабінянок були оголені плечі, шия і – о, жах! – навіть груди, не кажучи вже про воїнів, на яких були тільки плащі та шоломи. Художника називали “Рафаелем санкюлотів” і шанувальником оголених принад.
Кумедно, але Давид скористався безкоштовною рекламою. Він став показувати картину приватно – і, вперше в історії Франції, за гроші. Як наслідок, маестро зміг купити собі цілком пристойну віллу за 72 тис. ліврів.

Як на сучасний погляд, то ця ситуація виглядає дуже пікантно. У цей же час вулицями Парижа прогулювались елегантні дами, одягнені дуже легковажно.
Відповідно до нової моди, що скасувала корсет, фіжми, обручі та інші атрибути костюма рококо, вони носили білі туніки a la Diana без рукавів, із поясом під грудьми, високими, до стегон, розрізами з боків і низьким декольте. Ну, а бальні туалети того часу, які шилися з мусліну, газу або серпанку, були майже прозорими. Причому нижня білизна замінялася трико тілесного кольору або її не було зовсім. Іноді тканина перед балом злегка зволожувалася, так що туніка чітко окреслювала фігуру, викликаючи аналогії з драпіруваннями грецьких статуй.

“Антична” сукня періоду Директорії – перший досвід “оголеної” моди Нового часу. Однак у сприйнятті сучасників ця нагота була позбавлена непристойності, яку вони побачили в картині Давида. Мода підтримувала ідеологію революції, зразком для якої стала класична історія. А оскільки в Древньому Римі французи знайшли ту героїку, якої шукали в собі, вони створили власну версію того костюма. Прозорі покриви, на відміну від галантного костюма рококо, символізували для них не готовність до куртуазних ігор, а природну античну наготу, чистоту і природні чесноти.

Зрозуміло, орієнтація на античність значною мірою була умовною. Мода наслідувала зразок, що утвердився в суспільній свідомості після публікації статей Вінкельмана, розкопок Геркуланума і Помпеї і, нарешті, після того, як у Лондон були привезені позбавлені свого яскравого забарвлення грецькі скульптури, що стали основою колекції Британського музею. Одягнена в туніку жінка імітувала білу мармурову статую, тож чоловік обирав даму серця в юрбі античних богинь. У 1798 році письменник Шоссар так описував бал, на якому він побував: “Я падав на коліна перед Венерою, схилявся перед Граціями, захоплювався Юноною. Прозора, як кришталь, вуаль хиталася навколо її чарівного тіла. Тут, у юрбі безсмертних, я знайшов усі елементи жіночої краси...”

Вигляд модниці початку XIX сторіччя завершувала зачіска в римському або грецькому стилі. Іноді жінки коротко стригли волосся, добровільно відмовляючись від своєї природної прикраси, щоби ще більше наблизитися до ідеалу античної скульптури, у даному випадку – чоловічої. Такі зачіски a la victime (жертва) з короткими локонами та з вистриженою шиєю називали на пам’ять про дні якобінського терору. Обов’язковою складовою “оголеного” костюма стала шаль, яку носили, ніби пеплум.

Античний стиль у костюмі проіснував до кінця наполеонівської Імперії, від якої й одержав свою назву – ампір (від французького empire – імперія). Незабаром білизна революції змінилася яскравими східними орнаментами придворних туалетів, легковажна оголеність – розважливою вдягнутістю. Розвиток стилю вирізнявся помпезністю й еклектичністю. Як будь-яка імперія, імперія Наполеона пишалася трофеями своєї військової слави. І костюм, як губка, усмоктував у себе екзотичні мотиви Єгипту, Малої Азії. З’явилися тюрбани, хутра. Газ і серпанок замінили парча й оксамит.

Набожна і по-святенницькому доброчесна Реставрація остаточно закрила тіло і повернулася до твердого стоячого коміра з білою крохмальною оборкою у стилі чоловічого костюма епохи Відродження. Від попередньої пори вона зберегла тільки високий пояс під грудьми. Однак і талія поступово стала опускатися вниз і затягуватися. А наприкінці 20-х років XIX ст. повернулися корсет і спідниця у формі дзвона.

Правда ж, екстравагантна біографія моди ампір надзвичайно нагадує наш час? У ній є все, що ми вважаємо своїм винятковим завоюванням. Руйнація принципів старої моралі й пов’язана з цим радикальна зміна форми костюма, пряме звертання до історичної цитати і, нарешті, авангардні випади, які й сьогодні дратують обивателя. Такі, як оголеність, коротка стрижка, червоне волосся. Персні, що прикрашали тоді пальці ніг, цілком можна порівняти із пірсингом.

Ампір за своєю суттю був розвитком класицизму. Але інтерес до класики не обмежується рамками XVII-XIX століть – часу, офіційно відведеного класицизму історією мистецтва. Термін “неокласицизм” застосовується для позначення різних художніх течій у мистецтві XIX і XX століть. Так, неокласицизм був офіційним стилем фашистської Німеччини і вплинув на радянську архітектуру сталінського періоду. Не оминув він і мистецтва костюма. Цікаво, що різні версії античної туніки взяли собі за правило з’являтися в моді на зламі століть. Костюм так званого “другого ампіру” був насамперед спогадом про ампір наполеонівської пори. Його хвиля піднімається після святкування в 1899 році столітнього ювілею французької республіки. Вона збігається з боротьбою проти корсету і широкої спідниці. Але цього разу класика знайшла своє вираження в основному в подовженому силуеті, що демонструє тіло. Високий пояс – лише один із численних елементів моди стилю модерн. До того ж, античним праобразом служили вже не Геркуланум і Помпеї, а недавно відкриті яскраві барвисті пам’ятники крито-мікенської культури. У свою чергу, екзотичну складову першого ампіру, якою були Єгипет і Мала Азія тощо, замінила Японія.

Повернулося й сукня Директорії – уже з непрозорих матеріалів, але “збоку розрізана від талії до ноги”. Новиною моди була блузка. А на фешенебельних гірських курортах дами дозволяли собі одягати іншу модну новинку – светр. Подібні туалети сприймалися сучасниками як торжество аморальності.

Наприкінці XX століття стиль імперії знову нагадав про себе. Але ще до того, як з’явилися сукні-туніки, його дотепні ідеї знайшли своє втілення в інших формах і з іншими акцентами. Так, “гола мода” 90-х років – добре забутий винахід епохи Директорії, так само як і відсутність бюстгальтера (читай – корсета). Ми лише акцентували нижню білизну, яка просвічує крізь прозору тканину – замість того, щоб тільки натякати на її присутність (другий ампір) або відсутність (перший ампір). На подіумах дефілювали мереживо і сітка, найчастіше – трикотажна, досить часто – ручного в’язання. Останньою новинкою став цілком прозорий пластик, із яким працюють представники авангардних напрямків моди.

Популярний сьогодні варіант вечірньої сукні – довгі туалети на тонких бретелях – явно експлуатують мотиви класики. Спочатку їх лаконічна форма підкреслювалася тканиною пастельних тонів, драпіруваннями і навіть високо піднятим поясом. Потім вони стали розшиватися стразами і бісером; і, нарешті, сьогодні такі сукні шиють із яскравих набивних тканин, малюнок яких імітує шкіру або ж відтворює геометричні та квіткові орнаменти, які мають точну етнографічну й історичну адресу. А традиційна форма античної туніки у варіанті міні-сукні наприкінці 90-х років за фантазією еклектичних розробок не поступалася завершальному етапу першого ампіру і моді модерну.

Паркетные работы

Що ж, ампір наполеонівської епохи був модою нової аристократії. Він імпонував і сім’ї Бонапартів, які затишно розташувалося на європейських тронах, і крамареві, що купив дворянський титул. І мода кінця XX століття, мода жінки, що самостійно домоглася успіху, як анфілада дзеркал, відбиває всі версії античної туніки. З притаманною їй іронією вона грається метафорою. Метафорою, значення якої щоразу підкреслювалося темним суворим тлом офіційного чоловічого костюму...

POSTUP - ПОСТУП



ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·Загроза війни

ПОГЛЯД
·Лев у гербі та корономанія
·ОБВАЛ

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·В Академії мистецтв оголосили надзвичайний стан
·Підготовка до візиту Папи Римського триває
·КІЛЬКА СЛІВ
·Республіканці знову на межі чергового розколу
·Для управління містом можна найняти менеджера
·Бойовий гопак ображений на місцеву владу

ПОСТУП З КРАЮ
·КОМЕНТАРІ
·Загроза громадянської війни
·Тріумфальна арка імені Потебенька

ЕКСКЛЮЗИВ У ПОСТУПІ
·Сергій Тігіпко: У новому уряді я буду міністром охорони здоров"я

ПОСТУП У СВІТ
·СВІТООГЛЯД
·Мало не вбили шефа МВС Сербії
·Фішера звинувачують у брехні
·Росія грає м"язами
·"Курск" загинув від власної торпеди

ЗДОРОВИЙ ПОСТУП
·Телеподвиги повторювати небезпечно
·Не витрачайте час на... унітаз
·Забагато вітамінів - також недобре

ПОСТУП НАУКИ І ТЕХНОЛОГІЙ
·Ми не далеко втекли від мишей?
·Оргазм як останнє слово техніки
·Вирок легеням планети
·"Мир" іще політає. Недовго
·Перший крок до штучної шкіри
·Венецію порятують картини

МОДНИЙ ПОСТУП
·Стиль імперії. Античність і мода
·Призми моди

АРТ-ПОСТУП У СВІТ
·Бернар-Марі Колтес: Я став драматургом випадково
·Ігор Подольчак, Ігор Дюрич: У тому, що Україну представлятимуть галичани, є історична справедливість

СПОРТ-ПОСТУП
·Великий бокс знов у місті Лева
·Наше "Динамо" знову програло чемпіону
·"Рома" пішла слідами "Лаціо"
·У голландських клубах гратимуть біженці
·СПОРТ-БЛІЦ

ПОСТ-FACTUM
·КАЛЕНДАР