Не витрачайте час на... унітаз
ХАРЧУВАННЯ
Дмитро ДУБАНЕВИЧ
Завдяки стрімкому розвитку останнім часом досить голосно заявляють про себе наукова нутріцевтика і нутрієнтологія. Сьогодні навіть пересічному старшокласникові відомо, що білки, жири і вуглеводи – це далеко не всі складові здорового раціону. Є ще холестерин, есенціальні мікроелементи, різноманітні омега-3-жирні кислоти... А взагалі, кожному бажаючому оздоровити і зміцнити свій організм за допомогою правильного харчування нині треба сідати за багатотомні підручники або збірники практичних порад.
Говорити про раціональне харчування можна багато і суперечливо, адже світова дієтологія досі не змогла розв’язати безлічі суперечливих питань, які стосуються єдино правильного стилю харчування. Проте консенсус у представників різних наукових поглядів на харчування все ж таки існує.
Наприклад, усі дослідники звертають увагу на важливу роль не надто цінних (як на перший погляд) нутрієнтів – харчових волокон. Загальновідомо, що останні практично не піддаються перетравлюванню, не мають значної енергетичної або іншої біохімічної цінності, а йдуть в основному на формування калових мас.
Проте експерти з питань харчування одностайні: харчові волокна повинні бути обов’язковою складовою щоденного раціону людини. Спробуємо зрозуміти, чому.
Для того щоби процес засвоєння їжі був максимально фізіологічним і правильним, людині дійсно необхідно вводити у організм харчове волокно – речовини, що являють собою поєднання рослинних полісахаридів і лігніну. Хоча б тому, що дефіцит цих речовин у раціоні є типовою причиною хронічних закрепів – станів, добре знайомих представникам інтелектуальної (тобто сидячої) праці. Багато відомих спеціалістів у сфері гастроентерології схильні вбачати причину катастрофічного наростання поширеності хронічних закрепів у розвинених країнах саме в дієтичних похибках – зокрема, тотальному переході населення до вживання рафінованих, позбавлених харчових волокон, продуктів.
Проблема закрепів – дійсно неабияка. Відповідно до сучасної статистики, близько третини всього, що купується в аптечній мережі з гастроентерологічних препаратів, – проносні засоби. Ці ліки, покликані прискорювати пасаж (просування) кишкового вмісту в природному напрямку, життєво необхідні людям, які страждають закрепами. Відповідно до тієї ж статистики, близько одного відсотка дорослого населення планети щорічно звертається до лікарів зі скаргами на труднощі зі справлянням “великої потреби”. І ця цифра характеризується чіткою тенденцією до подальшого зростання. Надання допомоги пацієнтам із закрепами обходиться охороні здоров’я розвинених країн недешево, не кажучи вже про самих пацієнтів, змушених викладати “кровно зароблені” в аптеках і реєстратурах поліклінік.
Тим часом, на думку дієтологів, широке вживання у їжу харчових волокон здатне позбавити споживача зайвих фінансових витрат, а медицину – малоестетичної практики сифонного клізмування пацієнтів. Тим більше, що для нормалізації роботи кишечнику не треба поглинати волокна кілограмами – їх достатньо лише 30-45 грамів щодня. Нормалізуючи консистенцію хімусу (харчової грудки), волокна ефективно сприяють адекватному просуванню останнього шлунково-кишковим трактом, тим самим запобігаючи виникненню закрепів.
Утім, позитивний вплив харчових волокон на роботу травної системи не обмежується прискоренням пасажу калових мас. Завдяки дії волокон не лише змінюється в кращий бік активність кишкової мускулатури, врівноважуються тонічні перистальтичні скорочення, а й наростає кількість мікробної флори, що сприяє профілактиці дисбактеріозів. Крім того, за участі харчових волокон пригнічується активність потенційно шкідливих для кишкової стінки ензимів – муцинази тощо. Значення останнього факту важко переоцінити, оскільки “вимикання” цих ензимів посилює захисний ефект кишкового слизу і сприяє знешкодженню поглинених людиною канцерогенних (ракоутворюючих) речовин. Уже через кілька тижнів від моменту активного включення харчових волокон у дієту більш ніж у половини людей, що страждають хронічними закрепами, відзначається виражене поліпшення роботи кишечнику. А через три місяці “отрубної” (саме отруби в поєднанні з яблучним жмихом або соком чорносливу схильні справляти виражений протизакрепний ефект) епопеї спостерігається практично стовідсотковий успіх.
Украй рідко дієта з високим вмістом харчових волокон може виявитися неефективною. Такі випадки дозволяють із високим відсотком упевненості підозрювати неабияку особливу “нечуттєвіть” організму до волокон. Проте це зовсім не є приводом для паніки або занурення в меланхолію, бо в таких випадках може виявитися корисним спеціальний гімнастичний комплекс для м’язів промежини. Масаж добре зарекомендував себе в гінекології і жіночій сексології, але цілком придатний і для проктологічних пацієнтів.
Та повернімося до наших волокон. “Якщо вони такі корисні й ефективні, – запитає читач, – як дорого вони коштують, а також де їх можна дістати?”. Нині дієтологи виділяють шість основних типів волокон. Це – целюлоза, пектини, камеди, слиз, геміцелюлоза і лігнін. Традиційне джерело – рослинна їжа.
Харчові волокна у великій кількості містять злакові, бобові, баштанні культури. Чимало таких волокон і в листяних овочах, цитрусових і інших фруктах – ягодах, коренеплодах, горіхах, водоростях і грибах. Особливо багаті на вміст волокон продукти переробки хлібних злаків і непересіяна мука. Отже, довго шукати волокон не доведеться – вони є буквально всюди. І зовсім ні до чого намагатися придбати спеціально вироблені “чисті” дієтичну целюлозу або пектини: у складі натуральних харчових продуктів, багатих волокнами, часто є ще й фосфоліпіди, білки, фітинова кислота та інші корисні нутрієнти.
Здається, перераховані в статті аргументи багатьом читачам видадуться цілком достатніми для того, щоби змінити своє ставлення до дієтики взагалі й харчових волокон зокрема. Регулярне вживання таких волокон варто розглядати як цілком здорову й абсолютно раціональну необхідність. Щось на кшталт навички щодня чистити зуби. Адже загальновідомо, що в здоровому тілі й дух – не менш здоровий. Між іншим, те ж саме можна сказати і про кишечник.
|
|
