BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX |

Сергій Тігіпко: У новому уряді я буду міністром охорони здоров"я

Голова пропрезидентської партії "Трудова Україна", котрого багато хто вважає майбутнім прем"єр-міністром України в розмові з "Поступом" виявився дуже делікатним

ПРЯМА МОВА

– Уряд, який сформував Віктор Ющенко наприкінці 1999 року, зазнав низки кадрових змін. На ваш погляд, який склад Кабінету Міністрів найбільш дієздатний, і чи не замало зараз в уряді залишилося людей, на котрих може беззастережно покладатися прем’єр-міністр?

– Як на мене, то уряд помітно втрачає в якості. Той уряд, який був спочатку, більш потужний, аніж тепер. Оце, власне, й усе, що я можу сказати про уряд, який ми маємо зараз.

– Гаразд, уряд слабне. Чи довго Віктор Ющенко залишатиметься прем’єром?

– Це в руках самого Ющенка. Якщо він розпочне активні консультації з Верховною Радою, і якщо він погоджується формувати уряд коаліційний чи представницький – називайте, як хочете, але головне, щоби цей уряд складався з представників більшості парламенту, – то він працюватиме прем’єром іще рік і два, і скільки завгодно, і це залежатиме тільки від того, наскільки готовими будуть до компромісів ті люди, котрі працюватимуть в уряді. Якщо таких консультацій не буде або якщо ці консультації будуть суто формальними, як це є зараз, то вже у квітні відбудеться відставка Ющенка.

– Це означає, що парламент – єдина опора Ющенка як прем’єра?

– Я переконаний, що саме так. І річ тут не в чиїхось амбіціях. Просто я не бачу іншого варіанту для Ющенка залишитися прем’єром, окрім як налагодити співпрацю уряду з парламентом. І це не лише його проблема – це проблема обох сторін.

– Очевидно, цього ж висновку дійшов і сам Віктор Ющенко, бо повернувся до ідеї Меморандуму про солідарну відповідальність, яку йому ще рік тому пропонували народні депутати і яку він тоді, фактично, зігнорував. До речі, чому зараз мова йде лише про відповідальність уряду та Верховної Ради, і Меморандум не пропонують підписати Президентові України?

– Стосовно Президента, то це ви його запитайте, чого він не долучається до Меморандуму про солідарну відповідальність. Що ж до всього іншого, то я скажу, що цей Меморандум сам по собі буде слабким рішенням. Це сьогодні взагалі не можна буде вважати якимось рішенням. Може, якісь партії це і влаштує, але тільки не нас. До того ж, я особисто не бачив жодного тексту, який би пропонували до підписання. Натомість серед тих фракцій, із якими я мав розмови щодо подальшої співпраці з урядом, але які я не хотів би сьогодні ще називати, спостерігається серйозне зацікавлення можливістю формування коаліційного уряду. І, фактично, такий уряд не настільки важко сформувати, як це намагаються зараз піднести. Зі свого боку Ющенко не сказав конкретно: “Так, хлопці, давайте, мовляв, спільно працювати”. Коли він так скаже, то тоді можна буде сісти, скласти цей документ, підписати його й піти далі, аж до створення коаліційного уряду. І ще одне – стосовно Президента. Зовсім без нього ми, ясна річ, не обійдемося, та ми вже находились у коротких штанцях, годі.

– Опоненти ідеї створення коаліційного уряду зараз аргументують свою позицію тим, що парламенту нинішнього скликання залишився тільки рік, що немає механізму створення такого уряду і, зрештою, що у Верховній Раді немає достатньої кількості фахівців у всіх необхідних галузях...

– Ну, це вони “загнули”. У Верховній Раді зараз стільки фахівців, що можна було би сформувати не один, а три повноцінні уряди. Що ж до решти аргументів, то це – відмовки. Коаліційний уряд реально сформувати на 99%.

– Коли?

– У квітні-травні цього року.

– Як працюватиме цей уряд?

– Ефективно.

– І не загрузне в політичних дискусіях?

– Знаєте, я гадаю, що будуть певні передумови, які не дадуть йому загрузнути. Перше – це політична конкуренція. По-друге, учасники цього уряду контролюватимуть одне одного, щоби ніхто не порушував певних правил, що могло би поставити уряд у незручне становище. Крім того, хочемо ми цього чи ні, уряд – це спільна відповідальність. Про нього не можна говорити на рівні одного міністерства. Вважаю, що в коаліційному уряді буде усвідомлення такої відповідальності, чого явно не скажеш про нинішній склад КМ. Зараз в ефективності уряду зацікавлені всі, й насамперед – Президент. Якщо уряд не даватиме реформ, він втратить підтримку Заходу. І тоді ми опинимось у Росії, – дай Боже, щоби не у Білорусі.

– Політичні оглядачі твердять, що Віктор Ющенко зараз активно шукає приводу, щоби відмовитися від власної пропозиції створити коаліційний уряд. Чому так відбувається?

– Я не знаю. Це запитання – до Віктора Андрійовича. Та я чув думку й Адміністрації Президента, яка також не дуже хоче підтримувати такий уряд. Утім, Президент заявляв, що якщо буде досягнуто згоди з політичними партіями, то він піде на це.

– Яка логіка у формуванні коаліційного уряду в розпал політичної кризи, в епіцентрі якої опинився Президент, а зовсім не уряд?

– Логіка є. Дайте ще півмісяця – й усі підтримають. Потрібно піднятися над амбіціями і сказати: ось є Україна, нумо, подивімося зверху, що буде? Нам потрібно починати переговори з опозицією, яка сьогодні себе дуже активно поводить. В опозиції розумні люди, патріотично налаштовані. З іншого боку, нам треба переглянути роботу силових і перевіряючих структур, – вона має бути більш прозорою, ніж зараз. Ми повинні захистити журналістів, бо втручання з боку державних адміністрацій, особливо на місцях, доволі значне. І не слід припиняти економічних реформ. Тоді ми зберігаємо лице перед народом.

– Ви хотіли би повернутися в уряд?

– Якщо він буде коаліційним, то так, хотів би.

– На яку посаду ви сподіваєтеся?

– Хтозна... Це ж коаліція. Це ж домовленості. Прийдуть люди, котрі скажуть: я хочу бути міністром економіки. І тут потрібен буде дуже великий компроміс при переговорах. І я не знаю, може, я буду міністром охорони здоров’я. Може бути і таке. Ми звикли, що у нас міністр охорони здоров’я – це тільки лікар, міністр оборони – тільки військовий. А в інших країнах міністром оборони може бути не просто цивільна особа, а взагалі жінка. Юристи й економісти можуть бути міністрами будь-якої галузі. Бо, якщо ми говоримо про політичний уряд, де першими особами будуть політики, то не треба бути надзвичайним фахівцем, аби зрозуміти, яку реформу провести. Потрібна політична воля, щоби цю реформу впровадити і не загрузнути у дрібницях.

– Верховна Рада прийняла закон про пропорційну систему виборів. Однак самі ж народні депутати кажуть, що ні український політикум, ані суспільство не готові до її впровадження...

– “Трудова Україна” як партія далеко не в рівних умовах із іншими. Нам лише 8 місяців. Ми щойно завершуємо формування обласних структур. І хоча цей процес просувається швидко, і за якийсь місяць-півтора у нас буде створено 300 низових організацій, нам важко “розкручувати” свою партію на тлі тих же комуністів, котрі “розкручуються” ось уже 70 років. Ми не вважаємо, що в суспільстві вже відбулася політична структуризація, і тому наша фракція голосувала проти пропорційних виборів. З іншого боку, ми переконані, що процес структуризації слід підштовхувати. Тому голосували за такий варіант, коли наступні вибори відбуваються ще за змішаною системою, а вже потім (і це рішення можна приймати вже зараз) будуть суто пропорційні. Я, до речі, категорично не погоджуюся з тими людьми, котрі кажуть, мовляв, комуністи і соціалісти нам не загрожують, вони не наберуть аж надто багато голосів. Якщо події в Україні просуватимуться так і надалі, то ще не відомо, як проголосують виборці.

– Є велика ймовірність, що Президент накладе вето на Закон про вибори на пропорційній основі. Парламенту стане снаги, щоби це вето подолати?

– Я думаю, що на 100% прогнозувати щось зараз не варто. Президент може й підписати цей Закон. Але якщо він накладе вето, то Верховна Рада подолати його ніяк не зможе.

– Щойно ви активно виступили з пропозицією вступити в діалог із опозицією. Вище керівництво країни наразі не виявляє особливого зацікавлення в такому діалозі, особливо – публічному. Чи особисто ви як уповноважений фракцією та партією “Трудова Україна” готові розпочати цей діалог? У чому він полягатиме?

– Коли я говорю “опозиція”, то маю на увазі тих людей, котрі сидять у наметових містечках, висувають якісь вимоги, і тих, хто все це організовує. Тому, якими би не були ці переговори, яким би не був склад делегацій із обох боків, мета одна – пошук важливих кроків у напрямку демократизації країни. Я впевнений, що ми повинні закріпити за опозицією кілька комітетів Верховної Ради, віддати їй посаду одного з заступників голови ВР, потрібно дати можливість опозиції виступати. Закривати рота опозиції ж немає як. Словом, стосунки влада – опозиція слід привести в якусь систему. Друге. Я чую багато критики на адресу силових структур. Натомість забувають про плюси, а вони є у того ж МВС. За час роботи Кравченка багато кримінальних авторитетів притихло. Ситуація змінилася на краще. Тож я хотів би ці переговори побачити. Хотів би, щоби й опозиція була більш конструктивною, бо якщо будуть якісь максималістські позиції, як-от зняття Президента тощо, то ці переговори зайдуть у глухий кут. Я вважаю, що компроміс – це велика сила. Для країни він необхідний, якщо ця країна, звісно, хоче бути нормальною європейською країною.

– Крім наметової опозиції, в яку ввійшли як ліві, так і праві партії, чи є в Україні політична опозиція суто правого спрямування?

– Я не думаю, що про праву опозицію в Україні слід говорити серйозно. Крім того, я не вважаю, що правим зараз узагалі варто йти в опозицію. Якщо праві зараз “умиють руки”, то хто взагалі буде цим займатися?! А по-друге, для правих іти в опозицію небезпечно. Ми пам’ятаємо, як Марчук забрав у них 8%. Якщо вони хочуть зараз віддати 10-15% Морозові – то це їхня справа. Та я думаю, що вони зараз стали трохи більше розвинутими. Я не вважаю природною опозицію в комбінації Мороз - Тимошенко. А тут іще правих не вистачало! Навіть комуністи не хочуть іти в цю комбінацію, бо прораховують довготермінову перспективу. Гадаю, і праві це зрозуміють. Опозиція зараз не потрібна. Зараз потрібна конструктивна співпраця.

– Фігура Юлії Тимошенко зараз (розмова відбувалася ще до арешту Ю.Тимошенко. – Т.Н.) здатна згуртувати навколо себе опозицію і посилити її вплив?

– Юлія Володимирівна – це насамперед гроші. Я нікого не хочу образити, але люди, котрі протестують у наметах, мусять щось їсти, пити і щось отримувати за свої крики. Зрештою, і досвід інших країн підтверджує, що такі акції хтось мусить фінансувати. З іншого боку, Юлія Володимирівна має добрі організаційні здібності й неабиякі політичні амбіції. Як воно буде – побачимо.

Розмовляла Тетяна НАГОРНА,
Київ-Львів

POSTUP - ПОСТУП



ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·Загроза війни

ПОГЛЯД
·Лев у гербі та корономанія
·ОБВАЛ

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·В Академії мистецтв оголосили надзвичайний стан
·Підготовка до візиту Папи Римського триває
·КІЛЬКА СЛІВ
·Республіканці знову на межі чергового розколу
·Для управління містом можна найняти менеджера
·Бойовий гопак ображений на місцеву владу

ПОСТУП З КРАЮ
·КОМЕНТАРІ
·Загроза громадянської війни
·Тріумфальна арка імені Потебенька

ЕКСКЛЮЗИВ У ПОСТУПІ
·Сергій Тігіпко: У новому уряді я буду міністром охорони здоров"я

ПОСТУП У СВІТ
·СВІТООГЛЯД
·Мало не вбили шефа МВС Сербії
·Фішера звинувачують у брехні
·Росія грає м"язами
·"Курск" загинув від власної торпеди

ЗДОРОВИЙ ПОСТУП
·Телеподвиги повторювати небезпечно
·Не витрачайте час на... унітаз
·Забагато вітамінів - також недобре

ПОСТУП НАУКИ І ТЕХНОЛОГІЙ
·Ми не далеко втекли від мишей?
·Оргазм як останнє слово техніки
·Вирок легеням планети
·"Мир" іще політає. Недовго
·Перший крок до штучної шкіри
·Венецію порятують картини

МОДНИЙ ПОСТУП
·Стиль імперії. Античність і мода
·Призми моди

АРТ-ПОСТУП У СВІТ
·Бернар-Марі Колтес: Я став драматургом випадково
·Ігор Подольчак, Ігор Дюрич: У тому, що Україну представлятимуть галичани, є історична справедливість

СПОРТ-ПОСТУП
·Великий бокс знов у місті Лева
·Наше "Динамо" знову програло чемпіону
·"Рома" пішла слідами "Лаціо"
·У голландських клубах гратимуть біженці
·СПОРТ-БЛІЦ

ПОСТ-FACTUM
·КАЛЕНДАР