BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX |

ОБВАЛ

ПОРТНИКОВ

Відставка Леоніда Деркача, арешт Юлії Тимошенко і звернення керівників країни до народу, що відбулося у день цього арешту – очевидні свідчення того, що влада потроху втрачає нерви, однак точно не знає, як їй реагувати, і надалі робитиме помилку за помилкою. Як і опозиція, що розраховувала бути набагато масовішою і здатною на рішучі дії, не тільки мітингові, а й парламентські. А виявляється – у парламенті навряд чи відбудеться щось більше за виступи...

Один західний політолог, з яким я зустрівся цими днями – він бачився з президентом Кучмою якраз у день засідання РНБОУ тиждень тому,– сказав, що в самому Києві ситуація виглядає набагато критичнішою, ніж коли дивитися з Заходу. Я зрозумів, чому: під час своєї подорожі політолог спілкувався з представниками еліти – і всі вони були розгубленими. А розгубленими якраз не тому, що вражені почутим на плівках, а тому, що ситуація зламала старі правила гри і не запропонувала нових. До того ж, ніхто з наших політиків, ймовірно, не знає, як діяти в інших правилах: майже всі вони виховані кучмівською системою – за чи проти. Серед прихильників президента є вчорашні опозиціонери, серед опозиціонерів – учорашні прихильники. Це виглядає радше спілкою за обставинами, ніж за переконаннями.

Крім того, очевидно, бракує позитивної програми. Президент не може сказати, що буде, якщо він залишиться. Здавалося б, на заклики до відставки ми мали б почути розсудливу відповідь: з цього я зробив висновки, ми маємо зробити те і те, реформувати судову систему і прокуратуру, забезпечити свободу ЗМІ...
Врешті-решт, немає значення, що він сказав би, найголовніше – виступив з програмною промовою, продемонстрував, що є діючим главою держави. А яка є програма опозиції? Що буде, якщо він піде? Як розвиватиметься суспільство, яким шляхом? Я вже не питаю, хто буде наступним президентом України. Однак ідея – спочатку повалимо Кучму, а там розберемося – насправді виглядає ідеєю, що тільки допомагає владі втриматися. І – зачароване коло! – от вона втримується. І що вона робить?

Ми сьогодні переживаємо справжній обвал політичної системи, створеної після перемоги Кучми на президентських виборах 1994 року. Цю систему важко характеризувати однозначно, проте більшість її ознак є спільною для колишніх радянських республік. Клановий характер управління, корумпованість, відсутність громадянського суспільства, байдужість населення, керовані суди й прокуратура, відсутність авторитетних ЗМІ. Суспільство, яке деґрадує, і влада, яка нічого про нього не знає. Та це не якась там генеральська диктатура латиноамериканського взірця. Водночас, це дуже слабка влада. Вона сильна тільки повною байдужістю до неї. Як тільки її починають помічати, як тільки від неї, сердешної, щось починають вимагати – в неї відразу ж починають тремтіти руки. Здається, вона вже випускає з цих тремтячих рук важелі – їх залишається тільки підібрати. А нема кому. Бо трусять владу такі ж слабаки – і як тільки бачать, що щось рухається, відразу ж починають торгуватися. Або з владою, або між собою. Бо так звана еліта достатньо однорідна. Всі вже побували в усіх таборах. Серед прихильників Кучми – його найзавзятіші критики. Серед опозиціонерів – учорашні соратники президента. Ніхто навіть не помітить, як вони поміняються місцями. Вони вже десятки разів між собою домовлялися і десятки разів порушували домовленості. І все це на наших очах, а не в кулуарах. Та ми продовжуємо на них сподіватися. А вони вже просто не можуть виправдати наших сподівань, навіть якщо побажають...

Я навіть не знаю, чи можна бути оптимістом у такій ситуації. Проте певні мої сподівання пов’язані з тим, що в постсоціалістичних країнах, еліти яких заганяли самих себе і суспільства в безвихідь, завжди щось відбувалося – скоріш еволюція, ніж революція, еволюція, внаслідок якої на арені з’являлися не просто нові люди, а нові еліти. Так може бути. Ми ще побачимо, як.

Віталій ПОРТНИКОВ, Москва

POSTUP - ПОСТУП



ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·Загроза війни

ПОГЛЯД
·Лев у гербі та корономанія
·ОБВАЛ

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·В Академії мистецтв оголосили надзвичайний стан
·Підготовка до візиту Папи Римського триває
·КІЛЬКА СЛІВ
·Республіканці знову на межі чергового розколу
·Для управління містом можна найняти менеджера
·Бойовий гопак ображений на місцеву владу

ПОСТУП З КРАЮ
·КОМЕНТАРІ
·Загроза громадянської війни
·Тріумфальна арка імені Потебенька

ЕКСКЛЮЗИВ У ПОСТУПІ
·Сергій Тігіпко: У новому уряді я буду міністром охорони здоров"я

ПОСТУП У СВІТ
·СВІТООГЛЯД
·Мало не вбили шефа МВС Сербії
·Фішера звинувачують у брехні
·Росія грає м"язами
·"Курск" загинув від власної торпеди

ЗДОРОВИЙ ПОСТУП
·Телеподвиги повторювати небезпечно
·Не витрачайте час на... унітаз
·Забагато вітамінів - також недобре

ПОСТУП НАУКИ І ТЕХНОЛОГІЙ
·Ми не далеко втекли від мишей?
·Оргазм як останнє слово техніки
·Вирок легеням планети
·"Мир" іще політає. Недовго
·Перший крок до штучної шкіри
·Венецію порятують картини

МОДНИЙ ПОСТУП
·Стиль імперії. Античність і мода
·Призми моди

АРТ-ПОСТУП У СВІТ
·Бернар-Марі Колтес: Я став драматургом випадково
·Ігор Подольчак, Ігор Дюрич: У тому, що Україну представлятимуть галичани, є історична справедливість

СПОРТ-ПОСТУП
·Великий бокс знов у місті Лева
·Наше "Динамо" знову програло чемпіону
·"Рома" пішла слідами "Лаціо"
·У голландських клубах гратимуть біженці
·СПОРТ-БЛІЦ

ПОСТ-FACTUM
·КАЛЕНДАР