BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 16 ЛЮТОГО 2001 року |

Адміністративно-територіальна реформа Львова:

У місті створюється новий район, який може стати російськомовним

ТОПОГРАФІЯ

Роман ЛОЗИНСЬКИЙ

Рік тому, 10 лютого, була прийнята Постанова Верховної Ради України про створення у Львові нового Сихівського району за рахунок земель Галицького району міста. Тоді необхідність такого кроку здавалася очевидною. Галицький район у Львові був найбільшим і за площею, і за чисельністю жителів.
Об’єднані в ньому історичний центр міста та наймолодший у Львові, проте найбільший за кількістю мешканців мікрорайон Сихів відверто контрастували поміж собою. Подібне об’єднання всім здавалося абсолютно недоречним, якоюсь незрозумілою, безглуздою помилкою, яка створювала масу незручностей як мешканцям району (і передусім, Сихова), так і міській владі.

Проте створити новий район насправді виявилося не такою то вже і простою справою. Швидко стало зрозумілим, що не просто фактично виділятиметься Сихівський район із меж Галицького, а буде проводитися адміністративно-територіальна реформа міста з переглядом меж усіх існуючих районів та створенням двох нових: Сихівського і Центрального, який, хоча й називатиметься Галицький, з попереднім Галицьким районом буде мати не так уже й багато спільного.

Впровадження нового адміністративно-територіального устрою в місті одразу ж оголило цілу низку вже давно існуючих проблем та порушило багато нових, з яких деякі ще рік тому важко було б навіть спрогнозувати. Як завжди, виникли фінансові труднощі, з’явилися проблеми з адмінбудинками, межами ЖЕКів, знову дала знатися транспортна проблема. Потрібно було узгоджувати приналежність до того чи іншого району чи не кожного будинку, оскільки щоразу міська рада стикалася з чиїмись інтересами, які більшою чи меншою мірою необхідно було врахувати. Проте за цим усім чомусь виявилися не поміченими, на наш погляд, значно важливіші проблеми, неврахування яких за певних умов може мати дуже серйозні негативні наслідки.

Найбільшою проблемою, що виникає у процесі зміни адміністративно-територіального Львова, може стати сам факт існування окремого центрального району, і суть цієї проблеми не в тому, що він буде найменшим за населенням і за територією, чи в тому, що в ньому майже немає промислових підприємств.

Центральний район доволі різко відрізнятиметься від усіх інших районів за етнічним складом населення. Адже у розселенні основних етнічних груп у Львові і передусім, українців та росіян, спостерігаються помітні територіальні відмінності. Підвищена питома вага російського та загалом російськомовного населення спостерігається саме в центральній частині Львова, а також у районах колишньої довоєнної елітної забудови, де в першій половині XX ст. проживали заможні львів’яни, здебільшого поляки за національністю. Передусім, це район сучасних вулиць Єфремова, Коновальця, Чупринки, вул. Гвардійська, район вулиці Тарнавського – Толстого, верхня частина вул. Івана Франка та інші вулиці поблизу Стрийського парку, район вулиці Левицького. У перші повоєнні роки, коли до Львова масово мігрували росіяни (військові, чиновники, партійні функціонери, науковці, лікарі і т. д.), їх розміщували саме в цих кварталах, де до війни жила польська еліта, абсолютна більшість якої покинула Львів у 1944-1947 рр. Саме у перші повоєнні роки, коли до Львова переселилося до 100 тис. росіян з різних регіонів колишнього СРСР, було створене російське етнічне ядро в центрі міста. Підвищена питома вага російського населення спостерігається також у військових містечках, безпосередньо прилеглих до розміщених у Львові військових частин. Насамперед, це район вулиць Стрийської та Княгині Ольги, акад. Сахарова, район вул. Ярослава Мудрого та деякі інші ділянки. У головних районах проживання росіян в місті сконцентрована також основна маса євреїв, білорусів, татар, які приїжджали разом з росіянами, а також російськомовних українців, оскільки як такої русифікації місцевих українців у повоєнному Львові, по суті, не відбувалося, а майже усі російськомовні українці сучасного Львова – це вихідці зі східних та південних областей України чи з інших регіонів колишнього СРСР.

У той самий час у Львові існують місця, де проживає майже виключно українське населення. Здебільшого, це так звані “спальні райони”, тобто райони багатоповерхової житлової забудови: вул. Мазепи – вул. Чорновола, вул. Наукова – вул. Володимира Великого, мікрорайони Сихів, Сріблястий, вул. Широка тощо. Саме там мешкають українці із сільської місцевості, які масово мігрували до Львова у процесі індустріалізації міста у 60-80-х роках. Переважно лише українці проживають у районах приватної забудови на околицях Львова. Здебільшого, це території колишніх сільських населених пунктів, що були у повоєнний період включені в адміністративні межі Львова.

Таким чином, якщо загалом у Львові спостерігається абсолютне переважання українців у населенні (за переписом 1989 року вони становили 79% населення, тоді як росіяни – менше, ніж 16%, а зараз за приблизними підрахунками українців у місті понад 80%, росіян 10-12%), то у випадку створення центрального району в пропонованих межах росіяни можуть становити в ньому 30-35%, а також там проживатиме основна маса здебільшого російськомовних євреїв, білорусів, русифікованих українців. Питома ж вага українців у цьому районі може становити лише 60%, а можливо, і ще менше. Співвідношення ж російськомовного та україномовного населення за найневдалішого визначення адміністративних меж центрального району може складати 50% на 50%. Визначити точніше процентний склад майбутнього центрального району важко, оскільки у Львові в повоєнний період зовсім не проводилися дослідження з етнічної мікрогеографії міста. Крім того, затримується проведення нового перепису населення, а найоб’єктивніші відомості про етнічний склад населення можна отримати саме за результатами переписів, останній з яких проводився 1989 року за зовсім іншої суспільної ситуації.

При аналізі етносоціальної ситуації в майбутньому центральному районі слід врахувати також, що росіяни загалом є економічно активніші, ніж українці, оскільки вони приїжджали до Львова з міст, будучи вже адаптованими до умов міського життя, міської культури. Вони мають також вищий рівень освіти порівняно з українцями, причому це переважно престижна економічна, юридична, медична освіта тощо. Підвищена питома вага росіян також у силових органах. На противагу росіянам, абсолютна більшість українців міста є вихідцями із сільської місцевості або ж нащадками вихідців із сільської місцевості у першому поколінні і їм об’єктивно важче реалізувати себе у великому місті.

Таким чином, у випадку створення центрального району він певною мірою може протиставлятися іншим етнічно українським районам як елітарний, космополітичний, наполовину російськомовний, що в перспективі може спричинити міжетнічну напругу. Створення центрального району значною мірою сприятиме консолідації росіян у місті, подальшій структуризації їх етнокультурного ядра, тоді як розвиток українського етнокультурного ядра, навпаки, затримається. Створення центрального району може сприяти також підвищенню політичної активності росіян міста. Адже в умовах міста чи області вони не є достатньо чисельними для того, щоби помітно впливати на політичну ситуацію, коли в той самий час у випадку створення центрального району росіяни стають важливим чинником політичного життя нового району. А враховуючи центральне розміщення району, його особливу роль у Львові – то й загалом у місті.

Слід врахувати також, що районні ради, хоча вони зараз у Львові не діють, ніхто не скасовував, і якщо знайдеться сила, здатна організувати росіян на нових виборах, а такою силою може стати КПУ, СПУ, якесь російське культурне товариство чи навіть нова, уже суто російська політична організація Львова або регіону, може існувати реальна можливість русифікації органів місцевої влади в центральному районі міста. Треба подумати і про те, що саме центральний район є візитною карткою Львова в очах іноземних туристів (тим більше, до нього свідомо планується включити всю територію історичної забудови), і ця візитна картка може виявитися не зовсім українською ...

Проблема ускладнюється ще й тим, що, в принципі, змінити щось суттєво дуже важко, у будь-якому випадку центральний район існуватиме і за своїм етнічним складом він суттєво відрізнятиметься від усіх інших районів міста. Проте зробити деякі кроки з метою зменшення можливих негативних наслідків цього фактора вартувало б. Може справді, варто зачекати з новою районною структурою міста принаймні до нового перепису, який дав би точні дані про сучасну етнічну ситуацію у центрі міста. Можна також спробувати визначити етнічний склад майбутнього центрального району, залучивши матеріали попереднього перепису, а також деякі інші дані, зокрема результати виборів до Верховної Ради та місцевих рад по центральних міських виборчих дільницях і на цій підставі визначати межі нового району. Звичайно, етнічний склад населення районів на підставі таких підрахунків буде дуже приблизним, проте в будь-якому випадку це більше, аніж повна відсутність інформації. Можливо, при визначенні меж центрального району доцільніше було б прилучити території у північній та північно-східній частині міста, які навіть у період польського Львова відрізнялися підвищеною питомою вагою українців, чи взагалі обмежити Сихівський район територією власне житлової забудови Сихів-Зубра та вулицями, прилеглими до станції Сихів.

Варто було б також подумати про створення етнічної карти Львова на основі сучасних геоінформаційних технологій. Вона багато в чому прояснила б не лише розселення етнічних спільнот у Львові, але й питання мовні, економічні, культурні тощо, оскільки суспільна поведінка різних етнічних спільнот у місті, шляхи їх адаптації в умовах перехідної до ринку економіки мають суттєві відмінності.

Цікаво, чи враховувала міська влада при зміні адміністративно-територіального устрою етнічний фактор? Адже прикладів, коли прості на перший погляд адміністративно-територіальні зміни зі зміною суспільно-політичної ситуації породжували величезну кількість проблем, є дуже багато.

POSTUP - ПОСТУП
№27 (685),
16 ЛЮТОГО 2001 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·Нація звільнить Кучму?
·Василь Куйбіда пожадівся послові США

ПОГЛЯД
·Чи висловлять люди недовіру Президентові?
·Львів цього року буде жити за планом
·Чи діждемося Маннергейма?

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·З 1 березня за житло платитимемо більше
·На зміну грипу прийшли кір і гепатит
·Медичні центри добудовуватимуть гуртом
·КІЛЬКА СЛІВ
·Представлено нового начальника УМВС
·Очікується реорганізація комунальних підприємств
·На реставрацію гроші проситимуть у ЮНЕСКО
·Лад у країні наведуть податківці?

НАША СТОЛИЦЯ
·АРХІВАРІУС
·Стоп, приїхали...

ПОСТУП З КРАЮ
·Ющенка, Плюща і Кучму притягнуть суду?
·Юлію Тимошенко тримають у найгіршому СІЗО
·Ющенко хоче кадрових змін
·Нація звільнить Кучму?
·КРАЙ

ПОСТУП У СВІТ
·СВІТООГЛЯД
·Над Балтикою таки пахне ракетами
·Останній гріх президента Клінтона
·Москва вимре від "коров"ячого сказу"?
·Усе менше надій на мир

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·"АвтоВАЗ-Інвест" став господарем запорізького алюмінію
·Європа хоче заборонити насильницьке поглинання компаній
·Добрі наміри "Доброти"
·Фінансовому словнику - високу оцінку
·ЕКОНОВИНИ

НАС 800 ТИСЯЧ
·Адміністративно-територіальна реформа Львова:

АРТ-ПОСТУП
·Юрій Онух: "На бієнале у Венеції Україну представить Фонд Мазоха"
·Фонд Мазоха

АВТО-ПОСТУП
·НОВИНКИ
·Чемний водій ДАІ не боїться
·Автогіганти скорочують виробництво

СПОРТ-ПОСТУП
·Кінця світу у футболі ще не буде
·Без тренера і без голів
·Дзаккероні повиснув на волоску
·СПОРТ-БЛІЦ

ПОСТ-FACTUM
·КАЛЕНДАР
·Оголошено номінантів на "Оскар"

 

http://kievsad.com.ua/ продам Оптом саженцы.