BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 16 ЛЮТОГО 2001 року |

Чи діждемося Маннергейма?

НЕВЕЛЮК

“Канал 1+1” розпочав демонстрацію фільму про життя людини, котра віддавна привертає мою увагу – Карла Ґустава Маннергейма. Ця постать, безперечно, надзвичайно цікава сама собою – військовий, географ, антрополог, розвідник, фотограф, видатний державний діяч. Але все ж особливий, загострений інтерес викликає він у мене насамперед як в українця, котрий намагається зрозуміти причини фатальних історичних невдач свого народу. Зрозуміти бодай тепер, зрозуміти нехай із великим запізненням – аби лише не повторювати надалі помилок, за які доводиться платити страшну ціну.

Станом на кінець 1917 – початок 1918 року Україна за рядом показників мала куди кращі перспективи, ніж маленька Фінляндія, розташована в небезпечному сусідстві з тодішньою столицею Росії Петроградом (це сусідство ще ой як гикнеться фінам через двадцять два роки). Ні людські, ні промислові, ні сільськогосподарські ресурси Суомі не йшли в жодне порівняння з українськими.
Фінські збройні сили формувалися, фактично, у процесі боїв із тамтешніми червоними, – при цьому громадянська війна у країні тривала близько трьох місяців, забравши життя п’яти тисяч “білофінів” (незрівнянна тупість радянської фразеології!) та двадцяти тисяч “бійців за народне діло”.
Українська влада натомість допустила спочатку моральний занепад, а потім і самоліквідацію величезної кількості українізованих частин, – а були, були ці частини! Після Берестейської угоди, до того ж, держава перебувала під захистом німецьких і австрійських багнетів і мала якийсь час для перепочинку – небагато часу, але ж фіни не мали і того.

На жаль, і Грушевський, і Винниченко, й іже з ними були засліплені соціалістичною ідеологією і “впритул не бачили” реальних проблем України. Гетьман Скоропадський – цілком імовірний кандидат на роль “українського Маннергейма” – натомість, фактично, пожертвував незалежністю держави при кволій спробі втримання влади після поразки Німеччини й Австрії. Директорія прийшла до влади в украй знесиленій країні, оточеній уже зміцнілими ворогами.
Результат – відомий до болю. Маннергейм же поводився з носіями ідей соціалістичної революції не надто демократично, зате, як показав час, цілком адекватно. Намагався під антибільшовицьким прапором об’єднатися з російськими генералами, однак, коли з’ясувалося, що останні не сприймають фінської незалежності, легко відмовився від цієї ідеї.

І заходився до справи, завдяки якій його довіку згадуватимуть вдячні фіни, – до будівництва оборонної смуги, відомої всьому світові як лінія . Тут видається доречним навести розлогу цитату з книги Віктора Суворова “Остання республіка”: “Двадцять років практично весь оборонний бюджет Фінляндії йшов на створення укріплень на Карельському перешийку. Була збудована оборонна лінія протяжністю 135 кілометрів і глибиною до 90 кілометрів. Фланги впирались у Фінську затоку та Ладозьке озеро. За безкрайніми мінними полями, за протитанковими ровами та гранітними надовбами, за залізобетонними тетраедрами та дротяними загородженнями в десять, двадцять, тридцять рядів... – залізобетонні каземати: три, чотири, п’ять поверхів під землю перекриття – півтора-два метри фортифікаційного залізобетону... Все це завалено багатотонними гранітними валунами і засипано ґрунтом. Усе замасковано”.

З усіх країн, що межують із Росією, остання не намагалася загарбати лише Монголію, Китай (це й не дивно) та Норвегію (ну, російсько-норвезький кордон виник лише після Другої світової). А єдина країна, якій у ХХ столітті вдалося відмовитися від братніх обіймів Москви, – це Фінляндія. І єдиний наразі відомий із досвіду всіх часів і народів придатний для цього засіб – це лінія Маннергейма.

Наскільки це питання актуальне для нас сьогодні? Розгорнімо свіже число... ні, не “Нашего современника” чи “Завтра” (ці видання українська влада мала би підтримувати фінансово та широко розповсюджувати – насамперед у війську).
Візьмімо нібито відносно “політкоректну” “Комсомольскую правду” – число від 13 лютого 2001 року. Стаття на тему політичної кризи в Україні. На розвороті – під рубрикою “Що думають радикали” – коментарі депутатів Думи комуніста Шандибіна та “жириновця” Митрофанова. І той, і другий – вічні об’єкти глузувань “КП”. Єдине, в чому сходяться – в необхідності придушення української незалежності. Один вважає, що Кучму для цього слід усунути від влади, інший – навпаки. Поруч – стаття журналіста “Комсомолки” Анісимова. Цей виявляє максимум можливої для росіянина поваги до нас: “На демонстративну (?!!! – О.Н.) незалежність України Росія якийсь час могла би заплющувати очі, якби не виникла нова обставина...”. Можете вірити, можете – ні, та на іншій сторінці цього ж таки номера стверджується, що “... найкращий друг України – це все ж Росія”. Хоч смійся, хоч плач. Тим часом син “нововідставленого” голови СБУ, вірний вихованець академії спецслужби Росії Андрій Деркач пропонує нам саме в цій компанії рухатися до Європи. Надлюдську волю треба мати, щоби вимовити таке вголос і не розреготатися. Не кожному народу щастить мати свого Маннергейма. Маннергейми – рідкість. Але маршал Карл Ґустав Манергейм створив унікальний прецедент, довів на практиці можливість створення твердинь, об які роз’юшують свої криваві пащі найжахливіші ведмеді. Рецепт – за Суворовим: “Цемент марки “600”, арматура сталева, 95 кілограмів арматури на кубометр бетону”. Однак, попри безмежну мою повагу до пана Суворова-Різуна, дещо він усе ж упустив із цього переліку – дух свободи народу та сталеву волю його лідера.

Боротьба – не безнадійна. Перемога – можлива. Відділи себе від смердючих боліт євразійщини. Якщо хочеш бути європейцем – будь ним. Збудуй у своїй душі лінію Маннергейма – і нехай вони приходять. Ти будеш готовий.

Олег НЕВЕЛЮК

POSTUP - ПОСТУП
№27 (685),
16 ЛЮТОГО 2001 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·Нація звільнить Кучму?
·Василь Куйбіда пожадівся послові США

ПОГЛЯД
·Чи висловлять люди недовіру Президентові?
·Львів цього року буде жити за планом
·Чи діждемося Маннергейма?

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·З 1 березня за житло платитимемо більше
·На зміну грипу прийшли кір і гепатит
·Медичні центри добудовуватимуть гуртом
·КІЛЬКА СЛІВ
·Представлено нового начальника УМВС
·Очікується реорганізація комунальних підприємств
·На реставрацію гроші проситимуть у ЮНЕСКО
·Лад у країні наведуть податківці?

НАША СТОЛИЦЯ
·АРХІВАРІУС
·Стоп, приїхали...

ПОСТУП З КРАЮ
·Ющенка, Плюща і Кучму притягнуть суду?
·Юлію Тимошенко тримають у найгіршому СІЗО
·Ющенко хоче кадрових змін
·Нація звільнить Кучму?
·КРАЙ

ПОСТУП У СВІТ
·СВІТООГЛЯД
·Над Балтикою таки пахне ракетами
·Останній гріх президента Клінтона
·Москва вимре від "коров"ячого сказу"?
·Усе менше надій на мир

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·"АвтоВАЗ-Інвест" став господарем запорізького алюмінію
·Європа хоче заборонити насильницьке поглинання компаній
·Добрі наміри "Доброти"
·Фінансовому словнику - високу оцінку
·ЕКОНОВИНИ

НАС 800 ТИСЯЧ
·Адміністративно-територіальна реформа Львова:

АРТ-ПОСТУП
·Юрій Онух: "На бієнале у Венеції Україну представить Фонд Мазоха"
·Фонд Мазоха

АВТО-ПОСТУП
·НОВИНКИ
·Чемний водій ДАІ не боїться
·Автогіганти скорочують виробництво

СПОРТ-ПОСТУП
·Кінця світу у футболі ще не буде
·Без тренера і без голів
·Дзаккероні повиснув на волоску
·СПОРТ-БЛІЦ

ПОСТ-FACTUM
·КАЛЕНДАР
·Оголошено номінантів на "Оскар"