Чи висловлять люди недовіру Президентові?
Наслідки референдуму щодо відставки Президента можуть бути непередбачуваними, вважають експерти "Поступу"
КОМЕНТАРІ
Ініціюючи проведення референдуму щодо відставки Президента, опозиціонери подарували українцям чергову тему для дискусій. Варто чи не варто вдаватися до такого кроку? Наскільки актуальним є проведення референдуму і яких результатів слід від нього очікувати? По коментарі з цього приводу ми вирішили звернутися до відомих українських політологів.
“Теоретично проведення референдуму щодо висловлення недовіри Президентові Леоніду Кучмі можливе. Та мені ця ідея здається і несерйозною, і неефективною, і навіть дуже ризикованою, – вважає політичний оглядач тижневика “Дзеркало тижня” Сергій Рахманін. – Річ у тому, що залишається таке, як адміністративний ресурс, і якщо його залучать, то результати цього референдуму будуть прогнозованими на 100%. Президент іще раз отримає кредит довіри – нехай навіть суто формальний, – але він використовуватиме його на всіх рівнях. Про якісь інші кроки для виходу країни з кризи, які були би справді доречні, зараз важко говорити. Опозиція, хоч і є дуже прозорою, та все ж надто формальна. Щось прогнозувати, я вважаю, можна буде лише після оприлюднення повних результатів експертизи тіла, знайденого в Таращі, та плівок, записаних Мельниченком. А також тоді, коли стане зрозумілою подальша доля Віктора Ющенка: доведе Президент його до відставки руками парламенту чи ні. Коли все це відбудеться, тоді стане зрозуміло, в якому форматі існуватиме опозиція і якими методами діятиме. Наразі ж усе надто непередбачувано”.
“Проблема полягає в тому, що взагалі ідея народного волевияву у вигляді референдуму є дискредитованою, – стверджує керівник Центру політичних досліджень філософського факультету ЛНУ ім. І.Франка Анатолій Романюк. – Референдум, що відбувся у квітні 2000 року, показав, що такий спосіб неефективний, недієвий, і що його результати можуть бути не надто відповідними реальним настроям у суспільстві. Єдиним можливим і правильним кроком на шляху вирішення політичної кризи я вважаю круглий стіл, за яким сторони зможуть обговорити можливі компроміси. Наразі інших правових механізмів виходу з кризи ми не маємо. Натомість неправовий розвиток подій буде шкідливим для обох сторін, і я гадаю, що його вдасться уникнути”.
“Я ставлюся до ідеї проведення референдуму про недовіру Президентові України Леоніду Кучмі позитивно, – такого погляду дотримується політичний оглядач “Поступу” Кость Бондаренко. – Треба спробувати втілити цю ідею, однак референдум може бути одним із кроків, до яких вдаватиметься опозиція, і не треба всю діяльність опозиції зводити лише до референдуму. В Україні немає юридичних механізмів імпічменту Президента – відтак цей механізм має запропонувати народ. Народ мусить стати арбітром у протистоянні між владою та опозицією. Успішність проведення референдуму залежатиме тільки від того, як будуть сформульовані запитання і як працюватимуть комісії”.
Натомість політолог і телеведучий В’ячеслав Піховшек налаштований скептично: “Вважаю ідею проведення референдуму неможливою для втілення. Зараз влада вдаватиметься до тих же аргументів, які використовувала перед квітнем 2000 року опозиція, і опозиція не буде в змозі їх подолати, як це тоді зробила влада. Я гадаю, що ініціатори цього референдуму зупиняться вже на другій сходинці: не зможуть пройти підтвердження Верховного суду. Але тут є й інший бік медалі. Я особисто не знаю, звідки в опозиції переконання, що результати референдуму будуть такими, на які вона сподівається. Стан, у якому ця опозиція зараз перебуває, можна назвати “запамороченням від успіхів”.
Опозиція серйозно переоцінює себе і дещо переоцінює український народ.
Єдиний вихід із кризи я бачу в переговорах між владою та опозицією. Такі переговори саме зараз стали можливими. Після заяви Ющенка, яку назвали “плювком в обличчя націонал-демократії”, обпльованими виявились обидві сторони. Тепер і влада, й опозиція в рівних умовах, тож час сідати за стіл переговорів. І вони вдадуться, якщо опозиція буде трохи скромнішою у своїх вимогах”.
Нотувала Тетяна НАГОРНА
|
|
