Монітор і здоров"я. Хто кого?
ПРОБЛЕМА
Грицько БУБЛИК
Купуючи новий комп’ютер, багато хто передусім думає про швидкий процесор (відповідно – й добру “материнку”), якомога більше пам’яті, кращу відеокарту, про монітор дбаючи лише наостанок. І дуже часто буває, що після того, як системний блок зібрано, на пристойний “телевізор” грошей уже нема, то й купують щось дешеве, забуваючи при цьому, що за цим монітором доведеться провести роки, перш ніж його замінять.
Якщо ж комп’ютер купують тато з дитиною, причому дитина грає активну роль, то ситуація може бути ще небезпечнішою. Татунь, який не “шурупає” в тому всьому “залізі”, віддає ініціативу в руки вередливому чадові, залишаючи собі скромну роль “гаманця”. А чадо натомість вважає себе експертом у сфері електроніки, бо часто ходить до приятеля, якому тато привіз комп’ютер. Він буквально закоханий у магічні заклинання – такі, як Intel Pentium ІII, Celeron, Riva TNT або 3dfx Vооdoo, він бачив “системник” зі 40-швидкісним CD-ROM, він знає, що об’єм вінчестера вимірюється в гігабайтах. Але біда в тому, за всією цією пишнотою він не помітив, що монітор у його друга – хорошої марки, останнього року випуску і підтримує більшість стандартів безпеки. І от настає щасливий день, коли тато, не витримавши психічних атак, здається і погоджується виділити кругленьку суму на придбання предмету жадання свого чада. І от уже на місці купівлі (а це може бути одна з дешевих одноденних фірм або, що гірше, радіобазар) дитина із блиском в очах починає порпатися у прайс-листах. Завдання просте: комп’ютер повинен бути, як у друга, але при цьому – крутішим за всіма показниками.
Отже, дитина знаходить у прайс-листах знайомі назви: у друга процесор Pentium III – візьмемо Pentium 4, у нього вінчестер на
7 гігабайтів, а у нас буде на 10 – і так далі.
Ось нарешті “системник” зібраний, дійшла черга і до монітора. І тут з’ясовується, що або грошовий кредит татуня практично вичерпався, або, що найчастіше буває, дитина просто не бачить різниці між моделями моніторів. Цим полюбляють користатися деякі продавці, яким необхідно зіпхати залежаний товар. І дуже часто можна почути фрази на кшталт: “Тату, дивись, який недорогий монітор. Тут пише Low Radiation. Це по-буржуйському означає “низька радіація”. Давай купимо його, а процесор поставимо швидший!”. І тато покірно купує безіменний монітор з єдиною інформацією, що він “Low Radiation”, не знаючи, що своєю необізнаністю в цій галузі відразу переводить свою дитину у групу з підвищеним ризиком захворювань очними (і не тільки) хворобами.
Давайте з’ясуємо, які небезпеки приховує в собі екран монітора. Почнемо з того, що не буває моніторів, які взагалі не випромінюють.
Електронно-променева трубка монітора – це джерело практично всіх видів електромагнітного випромінювання. Це випромінювання буває іонізуючим (рентгенівське випромінювання) і неіонізуючим. Іонізуюче випромінювання, впливаючи на клітини організму людини, може викликати їх пошкодження за рахунок утворення іонів. Крім того, при досить сильному іонізуючому випромінюванні можливий процес радіолізу (розпаду) води, що міститься в тканинах, а це веде до утворення небезпечних короткоживучих радикалів, здатних викликати рак і мутації клітин.
Крім опромінення, при тривалій роботі з комп’ютером можна заробити також так званий КЗС – комп’ютерний зоровий синдром. Цей синдром супроводжується ріжучим болем очей. При цьому спостерігається їх почервоніння і сухість.
Нерідко трапляються головні болі, особливо у людей, які багато працюють із набором тексту, з’являється швидка стомлюваність.
Комп’ютерний зоровий синдром не є якоюсь індивідуальною особливістю. Рано чи пізно він виявляється практично у всіх користувачів персональних комп’ютерів.
Але от час появи перших ознак буває різний: від 2 до 12 годин. Просто необхідно вжити низку заходів при купівлі монітора, щоби працювалося якомога комфортніше.
По-перше, робоча роздільча здатність повинна бути не меншою ніж 800х600 крапок при частоті оновлення (refresh rate) екрану не меншій за 75 Гц.
По-друге, якщо ви використовуєте кольоровий монітор, то режим кольору повинен бути встановлений хоча б у Hi-color, а краще – 32-bit true color. По-третє, велику роль грає розмір екрану. Для домашніх потреб життєво необхідний 15-дюймовий монітор із частотою оновлення екрану не менше за 85 Гц, оскільки саме за цим монітором ви або ваші діти проводитимете дуже багато часу.
По-четверте, на екрані монітора не повинно бути жодних відблисків, оскільки вони розпорошують увагу, підвищують стомлюваність організму і очей зокрема.
Переважна більшість нових моніторів продукується з антиблисковим покриттям.
При протиранні робочої поверхні екранів таких моніторів вважайте, аби не пошкодити це покриття. По-п’яте, розмір зерна має бути не більшим за 0,28 мм, а загалом – чим менше, тим краще. Цей параметр визначає якість картинки і, що дуже важливо, чіткість шрифтів. Якщо ви є власником “грубозернистого” монітора, то шрифти будуть виглядати розпливчато і нечітко, що неминуче спричинить високе навантаження на очі при читанні, а в перспективі – прогресуючу короткозорість.
І останнє. Для профілактики КЗС не лінуйтеся провести комплекс вправ для очей. Найпростіша вправа – саме та, до якої інстинктивно вдаються більшість користувачів: безпосереднє масажування закритих очей.
Тепер настав час поговорити про прийняті на сьогодні стандарти безпеки моніторів. Їх досить багато, але домінують усього два. Це найстаріший стандарт безпеки MPR, розроблений шведським департаментом стандартів ще в 1987 році. Його друга версія MPRII була прийнята в 1990 році за основний стандарт у країнах Західної Європи (ISO). Другий стандарт був запропонований шведським об’єднанням профспілок (TCO), які вирішили посилити стандарт MPRII. Цей стандарт отримав назву ТСО’92, і відтоді оновлюється з неабиякою постійністю, але в ТСО’95 і TCO’99 вимоги до рівня електромагнітних полів, що випромінюються монітором, абсолютно не змінилися.
І наприкінці – декілька порад при купівлі монітора. Основна з них – не заощаджуйте на ньому. Пам’ятайте, що зіпсований зір повернути практично неможливо. Якщо є можливість, купуйте новіші моделі моніторів від відомих виробників.
|
|
