Довірливий платить двічі
ШАХРАЇ
Зоряна ІЛЕНКО
Близько трьох тисяч мешканців Львівщини обдурили троє мудрагеликів – мешканці Монако, Польщі та Чехії. Як наслідок, на їх рахунки у Швейцарії надійшло майже 5 мільйонів доларів США.
А почалося все з того, що в Управління боротьби з організованою злочинністю у Львівській області почали звертатися мешканці Львівщини, які розповідали про те, що їх обдурило керівництво фірми “Скайлайн інтернешнл”. Це були не просто поодинокі заяви, адже понад 800 громадян вишиковувалися у справжнісінькі черги.
Як з’ясувало слідство, на Львівщині було влаштовано цілу фінансову піраміду, яку розробила й упровадила злочинна трійця іноземців на теренах області. Перш ніж фірма перебралася до нас, вона успішно “попрацювала” у Польщі й Чехії.
Зрозумівши, що у цих країнах їй великі гроші більше не “світять”, зловмисники перебазувалися на Західну Україну. Керівником групи вважався представник Монако, який повністю контролював діяльність організації.
Принцип роботи фірми був доволі банальним. Фактично, мова йшла про те, що потрібно було набрати якомога більше членів фірми. Але, зважаючи на те, що “представництво іноземної фірми” працювало з розмахом, для того, аби стати її працівником, треба було перерахувати на рахунок у Швейцарії 1400 доларів.
Згодом новоприйнятому працівникові дозволялося шукати і приводити нових кандидатів. За кожного новачка, який перераховував таку ж суму в банк, працівник отримував 300 доларів. До речі, гроші надсилалися в Швейцарію через американські банки. Звідти вони йшли до Іспанії, а лише потім – поверталися сюди, але в меншому обсязі, лише для виплати коштів своїм працівникам і для влаштування помпезних банкетів.
Кожну зустріч із новим кандидатом для роботи у фірмі спеціально готували.
Винаймали охорону, накривали столи. Розрахунок був на вдавану помпезність, якою намагалися приголомшити сторонню людину. Такі імпрези проводили спочатку в Моршині, пізніше – в Трускавці. Кілька зустрічей провели також у Львові та Солонці. На зустрічі запрошували усю родину. Повірте, пересічний “клієнт” легко “клював” на наживку, адже довірливим людям обіцяли і справді багато.
Зазвичай ті, що були нагорі цієї так званої фінансової піраміди – за умови, що їм вдалося запросити багато кандидатів, – і справді отримували на свій рахунок непогані суми. Та все ж, якщо зважити на кількість “клієнтів” фірми (уже виявлених правоохоронцями і тих, які не мають бажання спілкуватися з працівниками міліції), то ці суми були лише невеликою часткою реального прибутку “керівництва” фірми.
За фактом шахрайства порушено кримінальну справу.
|
|
