Американська субмарина потопила японський корабель
КОРАБЛЕТРОЩІ
Євген ГУЛЕВИЧ
Американський військовий атомний підводний човен Greeneville у п’ятницю неподалік берегів Гаваїв потопив японське навчальне рибальське судно. Атомна субмарина довжиною понад сто метрів і вагою близько семи тисяч тонн виконувала планове тренування, по опівдні виплила на поверхню океану і вдарила хвостовою частиною п’ятсоттонне японське судно Ehime Maru. За декілька хвилин рибальський корабель потонув.
На Ehime Maru, що належала до риболовецької школи в місті Уваїма, перебувало 35 осіб: 20 членів корабельної команди, два викладачі та 13 учнів. Після кораблетрощі вдалося врятувати лише 26 чоловік. Загинуло четверо сімнадцятилітніх учнів, вчителі та троє японських моряків.
Під час прес-конференції, що відбулася у неділю, командувач американського тихоокеанського флоту адмірал Томас Фарґо просив вибачення перед усіма потерпілими, їхніми родинами та урядом Японії, а держсекретар США Колін Пауел у телефонній розмові з міністром закордонних справ Японії Йохеї Коно від свого імені та імені президента США Джорджа Буша висловив співчуття і перепросив за прикрий інцидент. Greeneville же з невеликими пошкодженнями повернувся до порту приписки в Пірл Харбор, що на Гаваях, – усього в двадцяти милях від місця трагедії.
Капітан риболовецького судна запевняє, що американські підводники не надали жодної допомоги жертвам кораблетрощі. Керівництво військово-морського флоту США нині розслідує причини інциденту. Головне питання – чому підводний атомний човен Greeneville не вжив заходів перевірки, яка б виявила, що на поверхні немає жодних суден.
Американські військовики вже повідомили, що зіткнення сталося через погано виконаний маневр Greeneville. Сам маневр полягав у прискореному піднятті корабля на поверхню океану (такий прийом ще називають “стрибок кита”). Перед виконанням цього маневру є щонайменше дві обов’язкові вимоги для перевірки, чи немає на поверхні інших суден. Це – система акустичних радарів, яка повідомляє про будь-які рухи можливих надводних човнів, а також перископ.
Тільки після таких вимірів субмарина може виконати маневр швидкого виплиття на поверхню. Спеціальна комісія вже перевіряє навігаційні архіви, записи радарів та ті відеозаписи, котрі реєструють усі перископні спостереження. Тимчасово усунуто від своїх обов’язків командира Greeneville Скота Ваддла.
Навколо кораблетрощі є декілька незрозумілих запитань. По-перше, на субмарині перебувало, окрім 130 чоловік команди,
15 цивільних осіб. Однак Фарґо запевнив, що “це звичайна річ – під час тренувальних виходів у море брати з собою цивільних спостерігачів”. Це дозволяє припустити, що злощасний “стрибок кита” був частиною показової демонстрації Greeneville. По-друге, дивує те, що команда субмарини не надала ніякої допомоги потерпілим, і, за словами японського капітана, вони мусили
50 хвилин чекати, поки з берега не прибуде допомога. Капітан Оніші розповів, що субмарина виринула на поверхню і наблизилася до місця катастрофи так, що можна було побачити кількох осіб на капітанському містку, а потім, нікого не рятуючи, чекала до прибуття берегової охорони. Фарґо відповів на це, що високі морські хвилі буцімто не дозволяли команді підводного човна вдатися до порятунку японців.
Це вже не перший випадок, коли американська субмарина таранить надводне судно. Подібний інцидент трапився неподалік берегів Каліфорнії одинадцять років тому. Тоді атомна субмарина потопила буксир, коли при виконанні подібного маневру раптово виринула на поверхню. Тоді було виявлено, що інцидент стався через погане функціонування сонарів.
|
|
