Пристрасті довкола Галицького центру кіномистецтв
КІНО
Наталя ПАВЛЮКОВА
Незабаром Львів матиме нормальний кінотеатр світового рівня. Принаймні, уже дві фірми заявили про своє бажання обладнати Галицький центр кіномистецтв (ГЦК) сучасною кінопрокатною і звуковою технікою, а також привести приміщення цього кінотеатру в нормальний стан. Львівська обласна рада, якій належить ГЦК, має намір оголосити конкурс на визначення орендаря. Проте ще напередодні виникли проблеми...
Про пристрасті, що розгорілись довкола Галицького центру кіномистецтв, “Поступ” писав ще минулого року. Проблема полягає в тому, що кожен з потенційних інвесторів декларує те, що при вирішенні питання на його користь він зробить у приміщенні сучасний кінотеатр, зі всіма необхідними для цього атрибутами і з новим репертуаром фільмів. Один з претендентів – ТзОВ “Кіномакс”, українсько-американське підприємство, українську сторону якого представляє Олексій Курилишин. Ще один претендент – власне трудовий колектив ГЦК на чолі з директором Федором Макуловичем, який 16 січня терміново створив своє ТзОВ “Кіносвіт”, оскільки це необхідна умова для оренди приміщення.
Уже відбулося перше засідання спеціальної комісії облради, що складається з членів постійних депутатських комісій з питань освіти, науки, культури, молоді та спорту і з питань приватизації. Члени комісії запросили обох претендентів і вислухали дві точки зору.
З’ясувалося, що свого часу, коли в червні 2000 року “Кіномакс” прийшов до директора з пропозицією співпраці, той дав попередню згоду, однак пізніше відмовився. Відмова, за словами представника “Кіномаксу” Олексія Курилишина, була зумовлена тим, що Федір Макулович наполягав передати трудовому колективу 51% власності – для того, щоб мати вплив на формування репертуару. “Ми розуміємо, –що американський інвестор продиктує нашій державі репертуар і нам доведеться “їсти” духовне надбання іншої країни”, – заявив тоді Федір Макулович в інтерв’ю газеті “Високий замок”. Тепер в інтерв’ю “Поступові” пан Макулович запевнив, що не вимагав такої частки, бо вважає, що на репертуар можна впливати інакше, а його відмова ґрунтується на іншому: “Я рятую ідею, за якою приміщення, де повинні задовольнятися культурні потреби суспільства, залишилося б за українською стороною. Пан Курилишин – представник американської сторони. В результаті за якийсь час все буде належати приватному підприємцеві-американцю”. Документальних підтвердженнь того, що ТзОВ “Кіномакс” створене на паритетних засадах, де по 50% власності належить українцям та американцям, Макулович не визнає. Так само варто зауважити, що за постановою сесії Львівської обласної ради приміщення ГЦК належить до переліку об’єктів, що не підлягають приватизації. “Приватна інвестиція в українську культуру, – каже Олексій Курилишин, – це безпрецедентний випадок. Ми хочемо лише одного – зробити сучасний кінотеатр, де будуть показувати виключно актуальні, нові стрічки. Ясна річ, ми показуватимемо українські фільми, адже у Львові на них існує шалений попит. Інші, неукраїнські фільми, ми відразу ж, з першого дня роботи, на відміну від, скажімо, популярних київських чи одеських кінотеатрів, будемо субтитрувати українською. А вже через рік прокатної діяльності ми готові вкласти гроші в студію дублювання і робити дубляж українською мовою”.
У свою чергу, Федір Макулович також стверджує, що має інвестора, який готовий вкладати гроші в реконструкцію кінотеатру. Це київське підприємство, з яким, за його словами, ведуться активні переговори і листування. У відповідь на застереження членів комісії, що досі ще не підписано бодай протоколу про наміри, Макулович заявив, що нічого зірватися не може.
Чому Федору Макуловичу не вдалося знайти спільної мови з “Кіномаксом” в особі Олексія Курилишина, залишається незрозумілим. Адже прагнення в обох нібито однакові – добрий кінотеатр у Львові. До того ж, “Кіномакс” обіцяє не лише переобладнання ГЦК за всіма новітніми технологіями, але й пропонує роботу всьому трудовому колективу, який зараз там працює. “Ми не лише збережемо тих робітників, що є, але й збільшимо кількість робочих місць до 35-40. Також ми гарантуємо збільшення зарплати”, – заявив на засіданні комісії Олексій Курилишин.
Один з членів комісії запитав Федора Макуловича, чому він раніше не намагався змінити становище кінотеатра, і отримав вичерпну відповідь: “Галицький центр кіномистецтв – державне підприємство, яке має бути центром вітчизняного кіномистецтва. Не моя пасивність призвела до того, що так сталося, а моя переконаність, що ніхто не чіпатиме ГЦК, бо це державне підприємство. Місцеві органи влади обіцяли фінансування, грошей не було. Я був пущений у блуд, тому нічого не зробив.”
Один з членів комісії облради, генеральний директор “Світоча” Андрій Тавпаш після закінчення засідання сказав: “Колектив, який працює в кінотеатрі, на мою думку, – це люди, яких влаштовує і зарплата. І становище, в якому опинився їхній кінотеатр, не є нормальним. Добре, що є такий Курилишин, який змусив зарухатися директора...”.
|
|
