Генпрокуратура спростувала сама себе
Верховна Рада знову демонструвала бажання послати у відставку генерального прокурора Михайла Потебенька
КАСЕТНИЙ СКАНДАЛ
Дмитро ЯЦЕНКО
Сенсація – минулотижнева заява Генеральної прокуратури про те, що Президента Леоніда Кучму справді прослуховували – протрималася тільки кілька днів. У середу заступник Генерального прокурора Олексій Баганець попросив журналістів стриманіше поставитися до зазначеної заяви, а також повідомив, що слідство не вбачає складу злочину в записаних майором Миколою Мельниченком розмовах про Ґонґадзе, які нібито вели вищі посадові особи держави – Президент Леонід Кучма, керівник його Адміністрації Володимир Литвин і голова МВС Юрій Кравченко. Крім того, за результатами попередньої фоноскопічної експертизи, слідство вважає, що записи неможливо було здійснювати з допомогою цифрового диктофона.
Разом із новими фактами померли також і надії на те, що Генеральна прокуратура нарешті почне нормально виконувати свій обов’язок служіння народу, в конкретному випадку – щодо справи Ґонґадзе – чітко та послідовно розслідувати її та інформувати про перебіг розслідування громадськість.
Цього, на жаль, поки що немає. Що більше, виглядало на те, що Генпрокуратура була налякана своєю ж заявою про прослуховування Президента, а тому після того, як українські ЗМІ розтиражували новину як першу сенсацію слідства у справі “касетного скандалу”, у відомстві Потебенька швиденько вдалися до пояснень.
А здивуватися було від чого, адже визнання факту прослуховування голови держави Генеральною прокуратурою багатьох змусило несвідомо повірити в те, що оприлюднені О.Морозом плівки – це правда! Тим паче, що досі Генпрокуратура заперечувала можливість прослуховування Леоніда Кучми у принципі. Заява дивувала також і тим, що вона зовсім не вкладалась у ту логіку, яку вже не перший місяць демонструють і влада, і слідство. Замість замовчувань, затягування експертиз, нездатності Генпрокуратури дати раду навіть із “таращанським тілом” суспільство почуло нарешті відповідь на найперше питання, яке виникло після оприлюднення скандальних записів: то прослуховували Президента чи ні?
Як заявив Олексій Баганець в інтерв’ю радіо “Бі-Бі-Сі”, вже розшифровано близько 20 годин записів (їх вилучили під час обшуку в помічника народного депутата Рудьковського), які, на думку слідства, були записані в кабінеті голови держави – тобто прослуховування було. Водночас заступник генпрокурора дав зрозуміти, що не всі записи можуть бути справжніми. Твердого переконання в тому, що частина записів може бути фальсифікована, Олексій Баганець не виявив, однак припустив, що ці записи могли “склеїти” з уривків: “Це може бути рівень окремих фраз і слів, але більше конкретно нічого сказати не можу, оскільки ми ще не провели експертних досліджень із цього приводу. Втім, перші допити вищих посадових осіб свідчать про те, що не виключено, що такі розмови були. Вони (посадові особи. – Д.Я.) припускають, що і прізвище Ґонґадзе могло згадуватись, але не в такому ракурсі, як це подано на плівках, оприлюднених Морозом”.
Отже, Генпрокуратура знову послалася на відсутність експертних оцінок. Тим часом, як раніше заявляв Михайло Потебенько, експертиза вже довела, що якість записів не дозволяє говорити про те, чи є вони автентичними. Генпрокурор також нічого раніше не говорив про те, що записи були скомпоновані з уривків, – Михайло Потебенько лише заявив, що на касеті є кілька фрагментів розмов (це було відомо і раніше), однак чи були ці фрагменти композицією з окремих слів чи фраз, генпрокурор не зазначав. Така суперечність між словами Потебенька та Баганця лише створила ще одне запитання: може слідство провести експертизу чи ні?
Про безпорадність відомства Михайла Потебенька говорять уже кілька днів поспіль. І не лише в ЗМІ. Учора Верховна Рада присвятила генпрокуророві мало не півдня, намагаючись визначити дату його звіту перед законодавцями. Врешті-решт, парламент уніс звіт Михайла Потебенька в порядок денний без зазначення дати.
|
|
