Обід з усусами
СВІТЛИНИ
Як дивовижно по-свіжому може сприйматися експозиція репродукцій історичної фотографії залежно від місця демонстрування, переконуються глядачі в галереї Василя Пилип’юка у Львові.
Річ у тому, що в очі відразу кидається невідповідність місця експонування і змісту виставленого. Бо, властиво, ця галерея мало чим нагадує виставкові зали, радше банальну кнайпу з повним сервісом подібних закладів. Кабак – він і є кабак: тіснява столиків, гастрономічні запахи... І як у тет-а-тетному інтимі при міщанських свічечках, їдженні й попиванні ще смакувати світлинами з фронтових буднів Українських Січових Стрільців, одному Маестро відомо. Ну, хіба ще начальникові відділу культури ЛОДА, який відкривав цю виставку разом з корпусом директорів місцевих музеїв. Можливо, вони беруть до уваги той гіпотетичний виховний вплив, який можуть справити образи з репродукцій на свідомість молоді, що віддає перевагу кнайпам, а не музеям.
На відвідувачів, котрі комфортно попивають кавусю з коньячком під цигарочку, дивляться у перерві між виснажливими боями вояки українського війська: полковники, сотники, четарі, стрільці. Очевидно, при цій обставі оригінали архівних світлин були б не такі вражаючі, як ці ретельно відретушовані й побільшені репродукції, що стали справжньою окрасою інтер’єру “світло-тіньової” бізнесової структури, гордо пойменованої галереєю.
| 
