АРХІВАРІУС
1921
GAZETA LWOWSKA
Статистика пожеж у місті Львові за рік 1920
Згідно статистики, проведеної канцелярією сторожі пожежної ві Львові, сторожа пожежна була чинна у 247 випадках пожеж упродовж 1920 р. Види пожеж представляються наступно: дахових – 24, покойових – 41, суфітових – 12, пивничних – 20, коминових – 180, інших – 41. Фальшивих алярмів було 15. Щодо причини пожеж, то у 2 випадках це був підпал, у 2 – експлозія, у 28 – вадлива конструкція, у 52 – неосторожність, у 229 – інші причини. У 33 випадках причиною пожежі були незнані обставини. Щодо власників, то у 19 випадках пожежа вибухла на забудованих об’єктах військових, у 21 – в урядових (переважно то двірці колійові), в 11 – маґістратських і 296 – у приватних будинках.
Чинна теж була сторожа пожежна при 1041 запаленнях коминів. У 17 випадках приділено було помочи в рятування людей і тварин. До запрягу возів було зужито 618 пар коней.
Музикотерапія
Най паньство не дивується тій окропній назві. Наша медицина наразі намагається зцілити кобіту, котра спить у летарґу вже 102 дні, за допомогою гри на скрипках. Чи є такий лік найліпшим за всі докторські приписи? Ще від кінця ХVІІІ століття знаходимо багато записок про добрий вплив музики на гарячку, хороби нервові, подаґру. Мадам Рекам’є, зокрема, завважувала, що скрипки слід приписувати на мелянхолію і ґіпохондрію, арфу – на ґістерію, корнет – на злобність, фаґот – на брак розумової рівноваги, а тромбон – на глухоту. Фортеп’ян не лікує жадної хороби, натомість виробляє хоробливі місцини у центрах нервових. І нам здається, що тим разом лікарі мають слушність.
1931
Король циганів ві Львові: 10 тисяч долярів за звільнення прекрасної циганки
Від двох тижнів на периферіях нашого міста обозують три банди циганів. Найчисельнішою є група, на чолі котрої стоїть знаний король циганів Квек. Циганки кружляють каменицями і шукають охочих, аби їм ворожили, і в той спосіб заробляють на життя. І стало так, що надзвичайної вроди 25-літня циганка, братова самого короля Квека, зайшла до камениці при 3 Мая (11), у котрій зустріла пані Павлину Фейнтухову. Та запросила циганку до свого мешкання і подала правицю для вивідування майбутнього. Циганка наворожила пані Фейнтуховій великий маєток, кохання і довгі літа, однак не передбачила, що за хвилю згине її новомодне і дороге футро. Обдарована срібною монетою, циганка відійшла, а по хвилі було стверджено брак футра. Розпочалося енерґійне слідство. Усіх циганів (понад 100 осіб) було впроваджено до кошар поліційних при вулиці Казимірівській (нині – Городоцька), де відбулася цікава конфронтація. Усі циганки стали в шеренґу, і пані Фейнтухова кажду окремо оглядала, аж поки не вказала на Зофію Квек. Опізнана відпиралася і вимагала нової конфронтації. Повстав хаос, завдяки котрому Квеківна замішалася поміж інших циганок і моментально змінила гардеробу. Але цілу ту зміну зауважив поліційний аґент Ковальський і ударемнив цей підступ. Зофію Квек було затримано і віддано до арештів поліційних. Того разу до справи втрутився сам король Квек, твердячи, що в його фамілії нігде не було злодіїв і ніхто з його королівської родини ще не сидів в арештах. Ручався він за невинність братової, а понадто витяг поважний, кутий сріблом портфель і хтів скласти комісію у квоті 10 тисяч долярів, або Зосеньку пустили на волю, бо є вона на восьмому місяці тяжів. Поліція того вчинити не могла, бо є то компетенція суду. Тож Зосеньку, котра має паспорт обивательки польської, ще нині доставлено буде до суду, куди поспішив у тій справі сам зденервований король Квек.
|
|
