Генпрокуратура кинула кістку
Офіційне визнання факту запису розмов у кабінеті Леоніда Кучми зроблено для заспокоєння опозиції, але жодних юридичних наслідків для Президента не матиме
КОМЕНТАРІ
Юридичні аспекти новопосталої ситуації розтлумачив львівський адвокат із об’єднання “Допомога” Степан Білостоцький. “Чинна Конституція говорить про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на незаконно отриманих доказах, – каже він. – Прослуховування – це одна із т. зв. оперативних дій, на яку треба мати спеціальний дозвіл Генерального прокурора. Тому на суді касети не матимуть юридичної сили. А висновок має підготувати спеціальна слідча комісія, і лише він вкаже на можливість імпічменту. Я вважаю, що у порушеній проти Мельниченка справі Президент має бути допитаний як свідок”.
Владислав Синяговський, голова секретаріату “Християнсько-демократичної молоді України” оптимістично охарактеризував усі події як момент істини. “Є відчуття, що зараз ми перебуваємо на межі між Білоруссю і доброю перспективою. Визнання Генпрокуратурою факту прослуховування є юридичним приводом до того, що нам потрібні зміни в Конституції та закон про імпічмент. Я вірю, що в Генеральній прокуратурі з’явилися здорові сили. Це підтверджує й та інформація, що Потебенько може й не повернутися зі своєї відпустки. Мабуть, крига скресла”.
“Те, що Генпрокуратура визнала факт прослуховування Президента, є добрим знаком. Логічним наступним кроком має бути зазначення того, що саме прослуховувалося. Якщо у тому, що було прослухане, є ознаки злочину, то винний має нести відповідальність, – переконаний юрист, голова обласної організації “Молодь за реформи” Володимир Гірняк. – З іншого боку, абсолютно очевидною є непрофесійність і некомпетентність Потебенька, який завів слідство в безвихідь. Щодо можливих наслідків заяви, то все-таки імпічменту не буде, бо юридично цей процес не є врегульованим, а відтак майже нереальний”.
Далеко категоричніше висловився юрист Андрій Гусак, один із лідерів громадського комітету “За правду!”: “Для мене факт прослуховування не є новиною. А цинізм Генпрокуратури, яка займалася політичними розправами, не має меж. Юридичним наслідком заяви має бути припинення кримінальної справи проти Мельниченка за статтею “наклеп”. Я думаю, що заява прокуратури має на меті заспокоїти опозицію. Але так не буде. Крім того, мене як юриста обурює те, що відразу після оприлюднення Морозом матеріалів Потебенько без жодної експертизи назвав їх фальшивкою”.
Політолог і тележурналіст В’ячеслав Піховшек дав такий коментар: “Мені поки що нічого конкретно не відомо про заяву Генпрокуратури, але я знаю про заяви Головатого, який ніколи не робить безвідповідальних учинків. Усе-таки нам слід почекати реакції Банкової (на цій вулиці в Києві розташована Адміністрація Президента. – Ред.). Я вважаю, що там схильні взагалі ніяк не прореагувати на ці заяви, тим більше – позитивно”.
“Визнання факту прослуховування свідчить про те, що в кабінеті Президента немає жодної конфіденційності щодо розмов, які не передбачають оприлюднення, – каже заступник директора київського Інституту журналістики, політолог Олександр Чекмишев. – З одного боку, Мельниченко показав, що є відтікання інформації до іноземних спецслужб. Але все-таки він був під присягою. Навіть якщо він робив це задля запобігання злочинним намірам, то чому це не було оприлюднено ще до зникнення Ґонґадзе? І чому для оприлюднення вибрано саме ці розмови? Зрештою, я як науковець мушу сказати, що матеріали Георгія не завжди відзначалися високим рівнем професійності”.
Занотував Остап ДРОЗДОВ
|
|
