День народження "буржуя"
РОКОВИНИ
Днем народження автомобіля вважається 29 січня 1886 року. Саме ця дата стоїть на патенті № 37435, виданому в Берліні Карлові Бенцу, який запропонував ідею “газомоторного екіпажу”. Слово “газомоторний” не слід розуміти занадто вузько. Як написано у патенті, газ можна отримати з лігроїну чи іншого нафтопродукту, зокрема з бензину.
Екіпаж Бенца був відкритим, двомісним і триколісним. Двигун було розташовано між задніми колесами, які були вищими за переднє. Замість керма була невелика обертова рукоятка. За допомогою ланцюгів рух передавався на задню вісь.
Екіпаж Бенца виглядав витончено, але причина цього полягала насамперед у тому, що інженер хотів зробити машину легкою, адже мотор був занадто слабким – приблизно дві третини кінської сили – і не зміг би тягти важку машину. Бенц скористався деталями і конструкціями, відомими з виробництва роверів. Перші поїздки на екіпажі Бенц зробив восени 1885 року. Ці спроби, як він згадував, закінчувалися зіткненням із заводською стіною. Поступово йому вдавалося збільшувати пройдений шлях – спочатку сто метрів, потім кілометр. До весни швидкість екіпажу сягала вже 16 кілометрів на годину, але в кожній поїздці викривалися нові недоробки і недоліки. Наприклад, Бенц досить швидко відмовився від ідеї магнітно-електричного запалювання, оскільки щітки генератора під час руху по бруківці постійно відскакували і подача струму припинялася. Бенц зупинився на електробатареях.
3 липня перший у світі автомобіль був показаний публіці в місті Маннгеймі.
При цьому, щоправда, з нього більше глузували, ніж милувалися ним. Першим, хто довів корисність автомобіля, стала дружина Карла Бенца – Берта. У серпні
1888 року вона, скориставшись з відсутності чоловіка, взяла двох синів і вирушила на самохідному екіпажі з Маннгейма у Пфорцгайм, до родичів. Відстань між містами приблизно сто п’ятдесять кілометрів. Берта пройшла маршрут з мінімальними поломками. От лишень пальне їй доводилося купувати... в аптеках.
Дивовижно, але всього на відстані ста кілометрів від Бенца незалежно від нього у той самий час над ідеєю самохідного екіпажу бився інший німець – Готліб Даймлер. Як і Бенц, він був інженером, навіть технічним директором заводу. У 1882 році Даймлер зустрівся з інженером Вільгельмом Майбахом. Через рік вони отримали патент на перший легкий і швидкий двигун внутрішнього згорання. Ще через три роки, у 1886 році, вони побудували перший автомобіль.
Але Бенц запатентував свій екіпаж раніше. Причому, якщо порівнювати конструкції Бенца і Даймлера, то може видатися, що між ними лежать роки. Коли Бенц більше схожий на триколісний велосипед, то Даймлер – це чотириколісна машина. У Даймлера двигун був, як і в Бенца, одноциліндровий, але потужніший – майже 500 кубічних сантиметрів, мав більше, ніж одна кінська сила, колеса з залізними ободами, два сидіння. Спочатку двигун мав повітряне охолодження, але незабаром Даймлер поставив водяний радіатор.
Через три роки Даймлер з Майбахом заснували фірму “Daimler Motoren Gesellschaft”. 1889 року вони випустили першу машину зі сталевими колесами і двоциліндровим V-подібним двигуном. Це досягнення високо оцінили на всесвітній виставці в Парижі. Екіпаж був двомісним і міг розвивати швидкість до 22 км на годину.
Але зверніть увагу – всі ці машини не мають імені! Машина Бенца називається “патент-ваген”. Перша машина Даймлера називається “моторкуче” – “екіпаж з мотором”. Друга машина Даймлера – “машина зі сталевими колесами”. До речі, у тому ж році, коли вона з’явилася, у Відні в родині купця Еміля Елінека народилася дочка. Її назвали Мерседес (наголос на другому складі) , що в перекладі з іспанської означає “милість”. Поки дочка росла, її батько захопився автомобілями і 1893 року познайомився з Даймлером та його компанією, що вже здобула всесвітню популярність. Елінек став постійним покупцем. Причому, спочатку він не продавав автомобілі, а колекціонував і тим самим стимулював розвиток машини.
1898 року Елінек замовив автомобіль з чотирициліндровим двигуном. Ця машина, за кермом якої був сам Елінек, узяла участь в авторалі. А тоді в учасників ралі була дивна мода: виступати не під своїми іменами, а під псевдонімами.
Елінек узяв собі псевдонім “Мерседес”. 21 березня 1899 року Елінек як “мсьє Мерседес” виграв одне зі змагань. Так це ім’я виявилося пов’язаним з машиною. У 1900 році компанія “Daimler Motoren Gesellschaft” розробляє нову концепцію автомобіля. Він стає потужнішим, нижчим, ширшим. Елінек був у такому захопленні, що замовив відразу 36 автомобілів на 550 тисяч золотих марок. Це було просто фантастичною сумою, і покупець поставив перед виробниками дві умови: дати йому монопольні права на торгівлю машинами фірми “Daimler Motoren Gesellschaft” в Австро-Угорщині, Франції і США, а друге – машина повинна називатися, як ви вже здогадалися, “Мерседес”.
Фірма погодилася і жодного разу не пошкодувала про це. З 1902 року ця назва захищена патентом. А з 1909 року всі продукти фірми “Daimler” носять трикутну зірку в колі. Завдяки тому, що інженер Даймлер думав про створення багатопрофільних двигунів, ця зірка незабаром з’явилася всюди: на літаках, пожежних машинах, автобусах і навіть на дирижаблях. Однак усе це відбувається вже без самого Даймлера. Приблизно в 1893 році через суперечки з партнерами він забрав свій пай і організував “Daimler Motor Company Ltd” у Великобританії. Правда, і там він незабаром посварився з партнерами. Однак марка “Daimler” збереглася дотепер – це могутні, розкішні машини, що приносять прибуток і компанії Jaguar, і концерну Ford, якому вона належить.
Паралельно розвивалася і справа інженера Бенца. Він займався, щоправда, двигунами – в основному для автомобілів і кораблів. 1912 року Бенц побудував перший у Німеччині 12-циліндровий двигун. Через війну не змогли вийти за стадію розробок 18-циліндрові двигуни, які на стенді розвивали потужність 520 кінських сил. Важка економічна ситуація двадцятих років змусила компанії Daimler і Benz об’єднатися, а у 1926 році неформальне об’єднання стало акціонерною компанією Daimler-BENZ. Злилася й емблема – зірку й ім’я Даймлера поповнили гілочки й ім’ям Бенца. Спільними зусиллями компанія вийшла на одне з провідних місць у світі. Наприкінці ХХ століття Daimler-BENZ злився з американським концерном Сhrуslеr. При злитті, щоправда, втратили ім’я BENZ, але це, мабуть, не принципово. Головне – Daimler Сhrуslеr, а фактично Mercedes, по-справжньому вийшов на велику американську дорогу!
Сторінку підготував Віктор КОРБУТ
|
|
