Ширак заступився за вірмен
ГЕНОЦИД
Євген ГУЛЕВИЧ
Президент Франції Жак Ширак передучора підписав закон, який офіційно засуджує масове вбивство вірмен у Туреччині в 1915 році. Таким чином, Париж іще раз (услід за парламентською ухвалою, яку прийняли два тижні тому) підтвердив свою позицію щодо цього дражливого для турків питання. Закон був прийнятий під тиском вірменських груп у Сполучених Штатах та Західній Європі. Анкара, яка після рішення французького парламенту вже відкликала “на консультацію” свого посла з Парижа, рішення Ширака сприйняла з обуренням.
Уряд Туреччини заявив про те, що негайно перериває бізнесові відносини з Францією, а деякі турецькі політики окреслили позицію Парижа з цього питання як не тільки “несправедливу”, а й відверто “ворожу”. Турецький прем’єр Бюлент Еджевіт заявив, що позиція Франції дуже обурила весь турецький народ; турки пікетували французьку амбасаду в Анкарі, з’явилося гасло бойкоту французьких продуктів – тобто продуктів головного закордонного турецького інвестора. Уже скасовано контракт на будівництво супутника вартістю 259 мільйонів доларів, які мала отримати фірма Alcatel. Інший французький гігант, концерн GIAT, виключено з тендеру на поставку танків для турецької армії (квота для участі в тендері бралася від 7 мільйонів доларів).
Уважається, що ця “вірменська” криза у відносинах між Парижем та Анкарою чи не найбільше зашкодить військовій співпраці обох сторін. Франція – третя країна Євросоюзу після Греції та Бельгії, яка визнала вбивство вірмен, що сталося 86 років тому, масовим знищенням. За словами французьких парламентаріїв та правників, прийнята ухвала має “символічний” і “декларативний” характер, і вона не вказує саме на Туреччину як на призвідницю знищення людей. Влада Парижа передучора постановила, що в 2002 році на Канадській площі буде споруджено пам’ятник, що нагадуватиме про вбивство півтора мільйона (за вірменськими джерелами, турки згадують про смерть щонайбільше 500 тисяч осіб – лише через воєнні дії, голод та хвороби) вірмен у 1915-1917 роках. Турки ж запевняють, що будь-яке вбивство, що трапилося в ті роки, було частиною партизанської боротьби, в якій постраждало багато народів, у тому числі й турки.
|
|
