І лід, і сльози, і любов
ФІГУРНЕ КАТАННЯ
Катерина СЛІПЧЕНКО
Ну, от і все. Відплакали, відтішились і відпереживали... Визначилися перші в новому тисячолітті найсильніші фігуристи Старого світу. Звичайно, хотілося побачити наших спортсменів на п’єдесталі пошани, але...
У більшості видів змагань усе ще утримують традиційне лідерство росіяни. І це вже давно перестало лякати чи дивувати. Проте шум, здійнятий довкола нових чемпіонів під старий гімн, лякає. Активні згадки про старі заслуги, про сльози Родніної, які порівнюють зі слізьми Бережної під ту саму мелодію, намагання співати знайомі з дитинства слова чи вислови на кшталт: “Більшість танцюристів, які змагаються в цьому чемпіонаті – з Росії. Це або російські дуети, або пари з України чи Литви...”. No comments. Можна і не слухати, зрештою, перемкнути на інший канал. Наприклад, на УТ-1, який, напевно, підпільно (адже про це не повідомлялось у програмі) таки транслював Чемпіонат.
Але все це – поза спортом. Що ж до безпосередньо льодових проблем, то цьому видовищу не бракувало драматизму. Відомо, що братиславський Палац спорту не дуже пристосований до змагань такого рангу. Наприклад, прес-конференції проводилися через дорогу від нього, в одній із університетських аудиторій.
Але, схоже, поважні проблеми були і з льодом, бо такої кількості падінь, грубих і дрібних, на змаганнях такого рівня пригадати важко. Навіть у танцях, де не падають і аутсайдери, минулорічні чемпіони Європи та нинішні чемпіони світу Марина Анісіна та Ґвендаль Пейзера впали на рівному місці. А претендували на золоті нагороди! Відтак вони здобули “срібло”, поступившись італійцям Барбарі Фузар-Полі та Мауріціо Морґаліо. Наші Олена Грушина та Руслан Гончаренко – лише сьомі. Вкотре продемонструвавши гарне катання, наша пара, виглядає, потерпала від нестачі уваги тренера, заклопотаного здебільша парою Лобачева-Авербух. Дебютанти Алла Безназарова та Юрій Кочерженко – 24-і.
Дещо прикрими для наших уболівальників були змагання жінок. Нашій Олені Ляшенко вдалося показати у кваліфікації другий результат, потім вона не надто вдало виступила в короткій програмі, та довільну відкатала чудово. Проте судді розподілили медалі між трьома росіянками, хоч і “срібна” Бутирська, і “бронзова” Волчкова припускалися поважних помилок і відверто програвали Олені. Але на цьому чемпіонаті набагато більше важили імена та школи, ніж виконання програми конкретно тут і зараз. Тому і Галині Маняченко, яка, на нашу радість, дуже додала в рівні катання порівняно з минулим роком, були поставлені оцінки нижчі, ніж ті, на які вона заслуговувала. Відтак чемпіонкою стала Ірина Слуцька, Олена Ляшенко – четверта, Галина Маняченко – сьома.
До речі, тренер Галини Маняченко та Дмитра Дмитренка Галина Кухар випустила книгу спогадів “І лід, і сльози, і любов”. Хоч у книзі йдеться про справи минулі, назва дуже точно відбиває враження від останнього чемпіонату: підступний лід, сльози образи і, звичайно, любов. Попри всі розчарування та суддівську некоректність, ми любимо цей спорт, що межує з мистецтвом, і тому з нетерпінням чекатимемо зустрічі з ним на Чемпіонаті світу в березневому Ванкувері.
|
|
