Україна знову налякала Захід
Наша держава не може визначитися з пріоритетами зовнішньої політики
КАМО ГРЯДЕШИ
Ольга ЯЦЕНКО
Командування Військово-морського флоту Російської Федерації (ВМФ РФ) заявило про намір створити спільну з Військово-морськими силами України ескадру, яка базувалася б у Севастополі. За словами начальника головного штабу ВМФ РФ адмірала Віктора Кравченка, це буде невелике утворення, до складу якого ввійдуть п’ять військових кораблів. Також російський адмірал зазначив, що створення ескадри – радше політичний крок, аніж військова необхідність. Мета цього новоутворення – проведення спільних військових навчань.
Захід не на жарт стурбований такими заявами. Ще більше західних експертів і журналістів хвилює договір, який минулого тижня підписали в Києві міністри оборони Росії та України. Договір складається з 52 пунктів і, на думку західних експертів, свідчить про якісно новий рівень взаємовідносин у галузі оборони двох країн. Британська газета Financial Times зробила спробу проаналізувати останні зміни у співпраці Росії та України й дійшла висновку: якщо Україна вступить у військовий союз із Москвою, то це серйозно позначиться на європейській безпеці. “Україна або стане фундаментом нової системи безпеки, або геть зруйнує цю систему”, – заявив Financial Times експерт із питань оборони при Фонді Карнеґі Шерман Ґарнет.
А тим часом наш міністр закордонних справ Анатолій Зленко переконує всіх, що ключове завдання України на 2001 рік – це поглиблення практичної співпраці з НАТО. Щодо відносин із Росією, то Анатолій Зленко говорить: “Якщо Україна погоджується з Росією в якомусь питанні, то це зовсім не означає, що вона йде у фарватері Москви”. І крім того, міністр зайвий раз наголошує, що головний пріоритет України в зовнішній політиці – це європейська інтеграція.
Ситуація доволі незрозуміла. Колишній міністр закордонних справ Борис Тарасюк, якого звільнили за надмірну “прозахідність”, проводив принаймні чітку лінію зв’язків України зі світом, не приховуючи напряму цієї лінії. За це, на думку експертів, Борис Тарасюк і був звільнений. З приходом у МЗС Анатолія Зленка стало зрозуміло, що головний вектор зовнішньої політики буде спрямовано у бік Москви. Справді, новий міністр закордонних справ почав свою діяльність із вирівнювання відносин із Росією. А тепер, схоже, він почав цікаву дипломатичну гру, в якій його заяви зовсім не збігаються з діяльністю: говоримо про Європу, а рухаємося до Росії, тобто в Азію? Можливо, рішуче слово в цій заплутаній справі мусить сказати голова держави.
А наразі виглядає на те, що Україна надалі залишається загрузлою в дипломатичному болоті й робить усе, щоби не образити Росію і водночас заспокоїти Захід, запропонувавши їм обом чергові версії для співпраці. Отже, декларації про багатовекторність, які Анатолій Зленко намагався спростовувати, знову стають актуальними, а Україні, як дорослій жінці, вже вкотре доведеться визначитися, кого вона прагне.
|
|
