Львів уже має бюджет 2001 року
Степан Сенчук учив міську владу, звідки взяти гроші
МІСЬКРАДА
Ігор МЕЛЬНИК
Чи не вперше за постсовєцькі часи Львівська міська рада прийняла бюджет міста вже у січні. Учора депутати після майже п’ятигодинних дискусій прийняли основний фінансовий документ міста.
В обговоренні взяв участь навіть сам голова обласної ради та облдержадміністрації Степан Сенчук. Насамперед намісник подякував депутатам за минулорічне рішення щодо польських військових поховань на Личаківському цвинтарі, зауваживши, що “це не приниження національної гідності”, як дехто вважає, а “підняття над цим питанням” і крок до Європи. На його думку, вже у травні треба завершити роботи на польських і наших військових похованнях.
Однак далі пан Сенчук зауважив, що міська влада недостатньо працює над наповненням дохідної частини бюджету. На його думку, тут є ще невикористані резерви: борги підприємств з плати за землю, оренда міської власності, продаж землі та приватизація. “Влада не повинна бути соцзабезом для підприємств, вона повинна шукати сильнішого... За допомогою деяких керівників підприємства розграбовані та розкрадені... Влада не може виступати захисником таких керівників”, – сказав С. Сенчук.
Намісник вважає, що на території області земля ще не поділена на державну і комунальну, тому обласне управління земельних ресурсів має право продавати земельні ділянки міської громади. Тим більше, що нині володіння майном не повинно належати до функцій влади – усе має бути у приватних руках. Перші поверхи будинків у Львові повинні бути повністю приватизовані й мати господаря, здатного їх утримувати і платити податки до бюджету. З досвіду власної дружини, яка займається бізнесом, Степан Сенчук знає безпорядки зі справлянням орендної плати. Дружина намісника сплачувала за суборенду приміщення 1000 гривень основному орендареві, який платив місту за це приміщення 300 грн. орендної плати. Треба давати приміщення тим, хто реально платить, вважає пан Сенчук.
Основними пріоритетами для міста й області у 2001 році повинні стати: збільшення ВВП та промислового виробництва щонайменше на 10%; зменшення наполовину заборгованості з заробітної плати; скорочення безробіття на 10% і створення 12-13 тисяч нових робочих місць та стовідсоткове фінансування захищених статей у бюджеті.
Закінчення – стор. 2
|
|
