Рада Європи поки що нас не проганяє
Хоча Парламентська Асамблея Ради Європи незадоволена станом свободи слова в Україні
СЛУХАННЯ
Дмитро ЯЦЕНКО
Учора у Страсбурзі Парламентська Асамблея Ради Європи розглядала “українське питання”. Як уже повідомляв “Поступ”, у ПАРЄ виникло серйозне занепокоєння щодо існування свободи слова в Україні, а також щодо об’єктивного слідства в справі зниклого журналіста Георгія Ґонґадзе та пов’язаного з нею скандалу стосовно оприлюдненої аудіокасети офіцера запасу Управління державної служби охорони, який стверджує, що записував розмови в кабінеті Президента Леоніда Кучми.
Парламентарії Ради Європи були рішуче налаштовані, однак доповідачі з моніторингового комітету ПАРЄ дотримувалися думки, що санкції треба застосовувати не проти українського народу, а суто проти державного керівництва України.
Перед парламентськими слуханнями з питання свободи слова в Україні в Раді Європи відбулося засідання моніторингового комітету ПАРЄ за участю членів делегації ПАРЄ, які відвідали Україну, – Ханне Северінсен, Ренати Вульвенд, Анджея Урбанчика і президента міжнародної організації “Репортери без кордонів” Робера Менара. Зі слів Ханне Северінсен, у Ради Європи зараз є можливість провести експертизу аудіоплівок, нібито записаних у кабінеті Президента України. Допомогу в цьому може надати організація “Дім Свободи” (США), яка має в своєму розпорядженні спеціальну компетентну структуру
у Відні (Австрія).
Президент організації “Репортери без кордонів” Робер Менар закликав європейських парламентаріїв, щоби за касетною справою вони не забували про загибель журналіста Георгія Ґонґадзе. На його переконання, треба змусити українську владу шукати, хто вбив Георгія Ґонґадзе, за яких обставин і чому.
Інший представник ПАРЄ Анджей Урбанчик заявив, що був шокований дебатами в українському парламенті, які відбулися 16 січня (тоді Верховна Рада розглядала ситуацію навколо свободи слова), оскільки, на його думку, українські посадові особи прагнуть максимально контролювати ЗМІ.
Наразі моніторинговий комітет ПАРЄ вирішив рекомендувати Асамблеї не публікувати до закінчення розслідування справи Ґонґадзе в Україні результати незалежної експертизи (у разі її проведення) аудіозаписів. Водночас у рекомендаціях ПАРЄ прийнято поправку не видавати Миколу Мельниченка Україні доти, поки не буде зроблена незалежна експертиза аудіозаписів, що залишаються у розпорядженні майора. До речі, екстрадиція М. Мельниченка може стати неможливою: як стало відомо, Микола Мельниченко попросив політичного притулку в одній із європейських країн.
Коли верстався номер, остаточна позиція депутатів ПАРЄ ще не була відома. Та все ж з інших джерел стало відомо, що серйозні санкції проти України застосовані не будуть. Найімовірніше, сесія ПАРЄ буде вимагати не від української влади конкретних доказів, які би свідчили про зміну ставлення до свободи слова в Україні. Крім того, ПАРЄ, можливо, й не вимагатиме від українського керівництва зайти вбивць Ґонґадзе (зрештою, через відсутність висновків Генпрокуратури щодо експертизи “таращанського трупа” й досі точно не відомо, чи то тіло Ґонґадзе, чи ні). Натомість депутати наполягатимуть на визнанні дружини журналіста і його матері потерпілою стороною в справі Ґонґадзе, а також на проведенні незалежної експертизи (Рада Європи навіть готова профінансувати її).
Тож санкцій не буде? Очевидно, щодо України – ні, а от влада отримала час для роздумів до червня, коли в ПАРЄ розглядатиметься питання стосовно виконання Україною своїх зобов’язань. До цього часу можна встигнути зробити вельми багато, однак якщо слідство і надалі вестиметься так, як його зараз провадить Генеральний прокурор Михайло Потебенько, то Рада Європи обіцяє вдатися до всіх можливих заходів впливу на українську владу.
|
|
