Перші справи та слова "Антиклінтона"
БІЛИЙ ДІМ
Святослав ЦЕГОЛКО
Свій перший робочий день новий господар Білого Дому розпочав із традиційного для республіканців антидемократизму. Буш намагався довести всім, що він не Клінтон. Джордж “Вокер” закликав співробітників свого апарату бути моральними і заборонив фінансувати організації, які здійснюють аборти. Але курчат рахують восени: чи добре бути не схожим на Клінтона, американці судитимуть у 2005-му, коли Буш прощатиметься зі своєю каденцією.
Першим політичним кроком Буша став меморандум про заборону фінансування Америкою програм планування сім’ї в інших країнах. Це стосується організацій, які роблять аборти або проводять консультації з приводу цих операцій. Таким чином, Буш-молодший відновив заборону, введену ще Рональдом Рейганом і скасовану Біллом Клінтоном другого ж дня після вступу на посаду.
Та перед першими справами (заборонами), як і годиться, було слово.
Інавгураційне слово Буша-молодшого увійшло в історію як одна з найкоротших президентських інавгураційних промов. Вона тривала всього 10 хвилин. На старій Біблії (на ній же присягав перший президент, Вашингтон) Буш сказав традиційну присягу президентів із 35 слів: “Я, Джордж Буш, урочисто клянуся і підтверджую, що буду чесно виконувати обов’язки президента Сполучених Штатів і буду, наскільки дозволять мої сили, оберігати, охороняти і захищати Конституцію Сполучених Штатів. І нехай допоможе мені Бог”. Церемонія відбувалася за планом, що став традиційним з 1841 року. Після присяги головним проспектом Вашингтона – Пенсільванія-авеню – від Капітолію до Білого Дому пройшов парад.
Джордж Буш увійде в підручники історії як президент, проти якого зібрався найбільший за історію всіх інавгурацій мітинг. Кількадесят тисяч людей з’їхалися до Вашингтона, щоби висловити свою незгоду з результатами виборів.
Мабуть, сподіваючись цього, у своїй першій промові новий президент США зробив основний акцент на єднанні американців. Він пообіцяв сприяти проведенню реформ системи освіти, систем соціального забезпечення і охорони здоров’я, а також працювати над зміцненням обороноздатності країни. Буш використав фразу батька, яку той промовив 12 років тому: “Я прошу вас бути громадянами, а не спостерігачами. Відповідальними громадянами, які сприяють взаємодії та об’єднанню людей і зміцненню національного духу”.
Наступного ранку, після інавгураційних святкувань, що закінчилися аж опівночі, президент Буш із дружиною Лаурою відвідав богослужіння в Національному соборі Вашингтона. В одному з перших своїх указів Буш оголосив неділю Національним днем молитви і подяки. У всіх словах та вчинках Буш-молодший намагається заперечити блискучого президента Клінтона. Він навіть до формування власної адміністрації підійшов за іншими принципами. Річ у тім, що більшість членів кабінету в адміністрації Джорджа Буша є мільйонерами. Про це свідчать офіційні дані про матеріальне становище керівників федеральних відомств. Серед мультимільйонерів – міністр оборони Дональд Рамсфілд, міністр торгівлі Дональд Еванс та міністр фінансів Пол О’Ніл. Кожен із них володіє акціями на суму від 5 до
25 млн. доларів, а держсекретар США Колін Пауелл володіє акціями на суму
24,5 млн. доларів. Фінансове становище інших членів кабінету визначають шестизначними цифрами. Ситуацію найкраще коментує той факт, що на виборчі дільниці минулого року не прийшло понад 100 тисяч бідних американців (електорат демократів), представники яких заявили, що бушівська адміністрація – це не їх уряд.
Трохи
про американські інавгурації
Найкоротшою промова Буша так і не стала. Цей рекорд належить першому президенту США Джорджеві Вашингтону: його друга інавгураційна промова складалася всього зі 133 слів і тривала лише дві з половиною хвилини.
Знаменита промова Авраама Лінкольна, в якій він закликав країну залікувати рани, залишені громадянською війною, тривала всього п’ять хвилин. Найдовше на інавгурації виступав президент Вільям Гаррісон у 1841 році. Його промова тривала 105 хвилин. Тоді у Вашингтоні падав сильний дощ, Гаррісон застудився, отримав запалення легенів і помер через місяць після вступу на посаду.
До речі, лише кілька президентів своїми промовами поповнили американську фразеологію. Серед них – Франклін Рузвельт, який у 1933 році вимовив фразу, що стала знаменитою: “Нам немає чого боятися, крім самого страху”; а також Джон Кеннеді, який сказав: “Не питайтеся, що для вас може зробити країна, а спитайте, що ви можете зробити для своєї країни.”
|
|
