Турки можуть озброїтися українськими танками
ТЕНДЕР
Остап ЛЕШИК
У цьому році різко зросли шанси України посилити таку прибуткову статтю доходів, як експорт зброї. Після закінчення досить вигідного 3-річного пакистанського контракту на постачання танків раптово з’явилася велика імовірність отримання подібного замовлення з Туреччини.
Турки розірвали контракт із французькою компанією Alcatel щодо створення супутника-шпигуна. Як повідомляє Бі-Бі-Сі, це лише один з кроків Анкари у відповідь на визнання Національною асамблеєю Франції геноцидом масових убивств вірмен в Османській імперії в 1915 році. Тепер турецький уряд планує виключити французькі компанії також з десятків інших проектів. Зокрема, йдеться про тендер на постачання великої партії танків: Туреччина вирішила модернізувати власну армію. Досі фаворитом у цьому конкурсі вважали французьку Giat Industries, яка виробляє один із найкращих зразків сучасної бронетанкової техніки – танк Leclerc.
Наразі на контракт вартістю близько
7 млрд. доларів претендують четверо конкурентів: окрім французів, це німецька компанія Krauss-Maffei Wegmann, американська General Dynamics і наш “Укрспецекспорт” із модифікацією танка Т-84. Проте у німецької компанії є внутрішній супротивник у вигляді німецьких “зелених”. Вони вважають, що Німеччині не варто постачати озброєння в країну, де переслідують за національною ознакою (маються на увазі курди). Натомість американські танки, на думку експертів, за озброєнням поступаються українським і вони (що важливо для будь-якого покупця) не на жарт дорожчі. Отже, якщо французьку Giat Industries справді виключать із тендеру, цей контракт майже у нас у кишені. Після кількаразового перенесення дати оголошення підсумків тендеру очікується, що його переможця таки назвуть у цьому році.
Контракт на постачання близько 1 тис. танків у Туреччину – достатньо вигідна річ і для України, і для заводу ім. Малишева, і для вітчизняного ВПК загалом.
Першу партію з 250 машин, як очікується, переможець тендеру повинен буде виготовити протягом року після підписання контракту. Тож завдяки цьому частина української “оборонки” буде завантажена на 4 роки. Факт перемоги в тендері був би найкращою рекламою українській військовій техніці. До цього можна було б додати й моральний аспект: адже торік Україні не пощастило (значною мірою саме через лобіювання якраз французько-німецьких інтересів) виграти тендер на виготовлення європейського військово-транспортного літака (на це претендував АН-70). Натомість тепер відбувається відчутний прорив української зброї в Азії: Пакистан уже отримав танки, Іран планує збирати літаки, тож тепер аби тільки Туреччина не схибила.
Загалом, торік акцент в експорті озброєнь робився на дрібні й середні контракти, а також на пошук нових закордонних партнерів у Південно-Східній Азії, Африці та на Близькому Сході. Тим не менше, за інформацією джерела в “Укрспецекспорті”, ця стаття експорту принесла торік 400-500 млн. доларів.
При цьому також було збережено й обсяги продажу зброї за кордон. До речі, найбільшою популярністю у покупців користуються українські засоби протиповітряної оборони і військово-морська техніка. Також у 3,5 разу зросли обсяги робіт з ремонту, обслуговування і модернізації нашими підприємствами військової техніки іноземних держав.
|
|
