Андрій Садовий: Хто не рухається вперед - котиться назад
Сьогодні Львівська міська рада має намір прийняти бюджет міста-2001. Саме цей важливий документ визначає, як протягом року житиме наше місто: як фінансуватиметься та чи інша галузь, на що спрямовуватимуться гроші міської громади. Та процес прийняття бюджету складний, адже йдеться про збалансування інтересів великої кількості структур, за якими стоять тисячі людей. З проханням прокоментувати перебіг бюджетного процесу у Львові “Поступ” звернувся до директора Інституту розвитку міста, депутата міськради, голови депутатського об’єднання “Нове місто” Андрія Садового.
– Пане Садовий, ви два з половиною роки очолювали комісію економічної політики міськради. Ваша діяльність запам’яталась активною участю в бюджетному процесі. Зокрема, ви ініціювали громадські слухання бюджету, відстоювали необхідність прозорого формування бюджету. Як із цього погляду виглядає цьогорічний бюджетний процес?
– На жаль, цього року громадських слухань по бюджету не було. У минулому році з нашої ініціативи такі слухання відбувалися. І тоді ми дуже раділи, коли таку ініціативу підтримав міськвиконком. Ми думали, що нарешті з’явився цивілізований підхід до справи. Але цього року влада мовчить. І це сумно.
– Тобто громада міста усунута від впливу на розподіл своїх грошей?
– Державний бюджет України розписаний із точністю до ста тисяч гривень, а у бюджеті міста майже кожен рядок – величезна сума. І що стоїть за цими сумами, не завжди зрозуміло навіть депутатам. Бюджет Львова приймається похапцем, – фактично, у Ради не має можливості детально ознайомитися з пропозиціями міськвиконкому. Прийняттю бюджету повинна передувати бюджетна резолюція. Натомість у міській раді одночасно з проектом бюджету оприлюднюється документ, який, за словами доповідача, готувався одну ніч. Я думаю, такий підхід до справи не сприятиме покращенню життя львів’ян. Наприклад, у бюджетній резолюції (а відповідно й у бюджеті) забули про Сихівський район. Окрім того, логіка підказує, що перед прийняттям бюджету треба оприлюднити детальний план соціально-економічного розвитку: куди йде місто, які напрями пріоритетні.
– Минулорічний бюджет називали бюджетом виживання. У ньому передбачалися гроші тільки на поточні потреби і зовсім не враховувалася потреба розвитку. А як справи цього року?
– Цього року розмір бюджету зріс. І очевидно, що треба думати про розвиток міста. Бо без розвитку ми не тупцюємо на місті, а відступаємо назад. Тому скажімо наш Інститут рекомендує міській раді зібрати необхідні документи, і протягом цього року ухвалити документ із умовною назвою “бюджет розвитку міста Львова на 5 років”. Зрештою, треба думати і про наших нащадків. Бо, напевно, ніхто з міських чиновників не хоче, щоби його погано згадували наступні покоління, щоби цей час згадували як час втрачених можливостей.
Розмовляв Павло ЖУК
|
|
