Коаліційний уряд імені прем"єра
Віктор Ющенко у пошуках карт-бланшу для продовження своєї політичної кар"єри
РЕФОРМА УРЯДУ
Дмитро ЯЦЕНКО
Рік тому політики вперше заговорили про можливість створення в Україні коаліційного уряду – державного органу влади, який би представляв кілька політичних сил Верховної Ради. З різних причин привид коаліційного уряду тоді так і не матеріалізувався. Однак можливість цього з’явилася тепер: у четвер, перебуваючи з робочим візитом у Республіці Македонія, прем’єр-міністр Віктор Ющенко заявив, що створення коаліційного уряду є реальним уже в 2001 році.
Схема втілення ідеї коаліційного уряду досить проста: кілька фракцій Верховної Ради створюють парламентську більшість (яка наразі номінально існує), обирають прем’єра, а далі починають переговори про розподіл міністерських портфелів у Кабінеті Міністрів. Така практика застосовується в багатьох демократичних країнах, але не в Україні. У нас, як відомо, парламент лише затверджує прем’єра, кандидатуру якого пропонує Президент, а після цього Верховна Рада вже не має жодного правового впливу на комплектацію Кабінету Міністрів: членів уряду призначає сам прем’єр за погодженням із главою держави. Цим і породжуються конфлікти між законодавчою та виконавчою гілками влади, і, як наслідок, Верховну Раду оголошують ворогом народу та соціально-економічних реформ.
І все ж слід зауважити, що альтернативного шляху розвитку вітчизняна Конституція не передбачає. Тим не менше, зараз у парламенті існує більшість (нехай її існування і не передбачене жодним законом, нехай ця більшість вважається ситуативною, але вона є). Відповідно, не позбавлені сенсу і розмови про створення коаліційного уряду. Нагадаємо, що минулого року – після обрання Віктора Ющенка главою уряду – йшлося про підписання меморандуму спільної відповідальності між урядом, фракціями парламенту, які підтримали Ющенка, та Президентом. Утім, цей документ так і не був підписаний, а сам Віктор Ющенко на початку 2000 року заявив, що створення коаліційного уряду неможливе. Рік минув – і, як ми бачимо, Віктор Андрійович змінив свою думку.
Якщо Конституція нормативно ніяк не регулює створення коаліційного уряду, це ще не означає, що його не можна створити: принаймні Основний закон цього не забороняє. Однак якщо вже створювати коаліційний уряд, то ініціатива тут – повністю на боці прем’єра. От він і вирішив нею скористатися. Що ж стало причиною? На прохання “Поступу”, ситуацію прокоментував ведучий “Епіцентру” В’ячеслав Піховшек: “У лютому прем’єр Віктор Ющенко звітуватиметься перед Верховною Радою за рік виконання програми уряду, і йому важливо отримати від парламенту мандат довіри на наступний рік прем’єрства”.
Проблема в тому, наскільки коаліційна форма уряду може виявитися більш ефективною, ніж нинішня “класична українська модель”. В’ячеслав Піховшек вважає, що таким чином вага особистостей в українській політиці втрачається, однак сама політика отримує шанс стати більш логічною та самодостатньою, що є однозначно позитивним явищем. Він також наголосив, що після прийняття Верховною Радою закону про пропорційну (партійну) виборчу систему одночасне створення коаліційного уряду сприятиме партійній структуризації парламенту. Таким чином виникне зв’язок – виборці-партії-парламент-уряд.
І все ж таки наведені позитивні аспекти присутні лише в перспективі: треба дочекатися не лише підписання Президентом закону про пропорційні вибори до Верховної Ради, але й завершення переговорів Ющенка з більшістю – і реальної появи коаліції партій у Кабінеті Міністрів. Одночасно цей процес означатиме й те, що прем’єр буде зобов’язаний визначитися зі своєю політичною належністю.
Хоча, якщо врахувати наявність у нинішнього прем’єра президентських амбіцій (хоч би й прихованих), то найближчим часом Ющенко навряд чи вступить до котроїсь із політичних партій – найімовірніше, що він намагатиметься представляти в уряді всю більшість відразу. Та все ж опитані “Поступом” оглядачі вважають, що зараз спостерігається зближення Віктора Ющенка з парламентською групою “Трудова Україна” та її лідерами Сергієм Тигипком і Віктором Пінчуком. Тут політичний зиск очевидний: саме Сергія Тигипка політологи найчастіше розглядали серед можливих наступників В. Ющенка на посаді прем’єра. Після відставки Юлії Тимошенко не виключено, що Сергій Тигипко може з’явитися в уряді Віктора Ющенка на одній з ключових посад – не нижче віце-прем’єра. Тим більше, що саме Сергій Тигипко є одним із перших авторів ідеї коаліційного уряду: він висував її ще в 1998 році. Та чи захоче народний депутат Сергій Тигипко знову повертатися в уряд? Останнім часом він активніше переймається партійною роботою на посаді голови партії “Трудова Україна”, і це логічно, адже до нових парламентських виборів залишилося не так уже й багато часу.
І останнє: створення коаліційного уряду може означати те, що Віктор Ющенко завершує в своїй прем’єрській кар’єрі етап одинака-реформатора, який змушений перебувати в постійних хитаннях між Верховною Радою і президентською адміністрацією. В коаліційному уряді Віктор Ющенко стане представником парламентської більшості, якій він змушений буде “заплатити” частиною своєї самостійності. А першу скрипку в більшості, як відомо, грають олігархи та їхні фракції, тому в коаліційному уряді Віктор Ющенко може бути більш залежним політиком. Проте як воно буде насправді, покаже час...
|
|
