Уряд бере приватизацію під контроль
ВТРУЧАННЯ
Остап ЛЕШИК
Кабмін від пасивного спостереження за роздержавленням підприємств вирішив перейти до активної участі в цьому процесі. Цього вимагають, зокрема, ситуація з приватизацією енергокомпаній і вимоги іноземних радників.
Парламентарі ж від цього не в захваті, бо вважають, що потрібні відповідні зміни на законодавчому рівні, а не “ручне управління” процесом. Словом, боротьба триває.
Урядовий комітет економічного розвитку вніс зміни до Держпрограми приватизації, за якими участь представників Кабміну в тендерних комісіях є обов’язковою. За інформацією першого віце-прем’єра Юрія Єханурова, уряд також намагатиметься спростити роботу Фонду державного майна (ФДМ), а якщо простіше – перебрати частину його функцій на себе. Кабмін також планує скоротити список підприємств, що не підлягають приватизації. “Усі ці зміни запроваджуватимуть поступово”, – підкреслив Ю.Єхануров.
Зі свого боку прем’єр Віктор Ющенко зазначив, що уряд братиме участь у процесі приватизації в Україні, почавши з її (приватизації) філософії, прозорості й публічності. Ці теоретичні засади будуть застосовані до кожного стратегічно важливого підприємства. “Сьогодні приватизація стратегічно важливих об’єктів відбувається відомчим способом на рівні радників-консультантів, щоправда, виключно без представників уряду”, – підкреслив прем’єр. Саме тому, за ідеєю Віктора Ющенка, на кожен стратегічний об’єкт виписуватимуть мандат представника уряду, котрий обов’язково повинен буде брати участь у передприватизаційному процесі й у фазі приватизації.
Робота Кабміну сягнула небачених досі обріїв: уряд затвердив проект порядку повернення в держвласність об’єктів приватизації в разі розриву чи визнання недійсними угод щодо купівлі-продажу таких об’єктів. За словами заступника голови ФДМ Михайла Чечетова, якщо суд вирішить розірвати угоду купівлі-продажу об’єкта і повернути вартість придбаного пакету акцій, то ФДМ мав би забрати пакет, внести до реєстру акціонерів нового власника (державу), продати пакет, а гроші, отримані від нового покупця, скерувати на відшкодування коштів попередньому (невдалому) власникові. При цьому індекс інфляції не враховуватиметься: скільки заплатив, стільки й отримаєш. Якщо ж згаданий пакет акцій куплять за меншу суму, різницю доведеться покривати з позабюджетного фонду Кабміну.
Усі ці кабмінівські новації найбільше не сподобалися нардепам: як зазначив народний депутат Олександр Рябченко, уряд мав би запропонувати Верховній Раді свої корективи приватизаційного законодавства, які би виключали можливість “ручного керування” процесом. “Якщо уряд не задоволений, як ФДМ дотримується чинного законодавства, то він повинен змінити це законодавство”, – вважає Олександр Рябченко. Нагадаємо, що законодавство наразі не трактує Кабмін як суб’єкт приватизаційного процесу після того, як конкурс оголошено.
А поки уряд гризеться з парламентом, перший віце-прем’єр збирається інспектувати виконання умов продажу акцій енергокомпаній. Як твердить Credit Swiss First Boston, не виконано три умови приватизації, про які “Поступ” писав раніше. Тож радник просить Кабмін вплинути на події (стосовно реструктуризації боргу “Енергоринку” перед компаніями, що приватизуються, нових тарифів на транспортування та постачання електроенергії, а також скасування заборони вимкнення неплатників). Днями стало відомо, що уряд готовий списати
3,5 млрд. грн. (за попередніми підрахунками) безнадійних боргів енергокомпаній перед Держрезервом. Натомість 15 січня обленерго були винні “Енергоринку” понад
10 млрд. грн., а той, у свою чергу, винен генеруючим компаніям 11,7 млрд. грн.
Експерти фондового ринку вже натякають, що операції з акціями підприємств із амбітного приватизаційного переліку Кабміну мали би принести чималий ґешефт.
Адже не обійдеться і без купівлі акцій у трудових колективів. Однак і тут “світить” конфлікт інтересів: без парламенту – ні кроку, тоді як питати про наповнення бюджету будуть із Кабміну. Наприкінці року побачимо, хто винен насправді...
|
|
