День Злуки у Львові став днем профанації вимог опозиції
АКЦІЯ
Дмитро ШУРХАЛО
Відзначення Дня Злуки стало для львів’ян нагодою актуалізувати теперішній політичний момент. Відтак, відповідно до політичних уподобань, у місті відбулися дві акції: одна, організована блоком НРУ-ПРП-КУН, – біля пам’ятника Франкові, а друга, від Координаційної ради українських політичних організацій Львівщини, які утворили регіональну структуру комітету “Україна без Кучми!”, пройшла біля пам’ятника Підкові. Події 21 січня показали як розгубленість влади та її прихильників, так і неготовність опозиції адекватно реагувати на суспільні процеси і навіть координувати власні дії.
Дуже неприємно вразила наявність на мітингу правої опозиції великого плакату, який провіщав, що “Іудо-сіоністи знищили мільйони українців” і тому подібні речі. Найгірше, що цей плакат тримали неприпустимо близько до організаторів та ораторів акції. “Чи не здається вам, що такий плакат профанує вимоги опозиції?” – запитав кореспондент “Поступу” в заступника голови Львівської УРП Ростислава Новоженця, який на мітингу був ведучим. “Я навіть впевнений у цьому!” – відповів той. Але чому ж тоді організатори акції не спромоглися усунути цей плакат, Новоженець не пояснив.
Суть численних та багатослівних виступів на цьому мітингу можна звести до наступного: якщо в часи Злуки (тобто в 1919-му році) Українська держава загинула через зовнішніх ворогів зі сходу та заходу, то тепер найбільшу загрозу становить наша власна влада.
Згодом найбільш активні з тих, хто мітингував біля Підкови, пішли до Франка, аби висловити свою позицію на акції, якою керував лідер Львівської організації НРУ Ярослав Кендзьор (упродовж усього мітингу Кендзьор переконував присутніх, що теперішня політична криза вигідна насамперед лівим силам, і далеко не завжди знаходив розуміння в аудиторії). Наче тевтонські лицарі, “антикучмівці” розсікли натовп і пройшли до самих промовців, скандуючи “Геть Кучму!”. Причому вищезгаданий антисемітський плакат дуже професійно тримався всередині опозиційно налаштованої групи людей та знову ж таки підозріло близько до унсовських прапорів. Кращої відеокартинки (а саме на цьому й була зосереджена увага телекамер), ніж плакат антисемітського змісту в групі людей, які скандують “Геть Кучму!”, для влади годі й чекати.
По суті, опозиціонери через власну нерішучість щодо активістів “клюмби” самі зайняли те місце, на яке влада хотіла б їх поставити. Якщо на початках своєї діяльності регіональний комітет “Україна без Кучми!” і справді виявив спроможність консолідувати як праве, так і ліве крило опозиції, то тепер вони явно прирікають себе на сектантство. Кореспондент “Поступу” поцікавився партійною належністю чоловіка, який тримав антисемітський плакат, і отримав у відповідь: “Праве крило України”.
Крім того, видається доволі дивним, що в сутичках вихоплювали і рвали плакати з доволі нейтральним змістом (наприклад, “Злочинців до суду” чи “Наша доля – в наших руках”), тоді як антикучмівські гасла та горезвісний антисемітський плакат чомусь не чіпали. Коли плакат “Злочинців до суду” було зірвано, член громадського комітету “За правду!” Андрій Гусак (за фахом, до речі, юрист) спробував знову підняти його, через що серед мітинговців мало не сталося бійки.
За словами Гусака, люди, причетні до служби безпеки, забрали в нього плакат, кинувши його на землю, а самого Андрія виштовхали з місця події. Згодом кореспондент “Поступу” поцікавився в чоловіка, який почав вибивати з рук Гусака плакат, чим йому не подобається гасло. Той спочатку почав казати, що він ніякого плаката не виривав, а згодом пояснив свою активність тим, що “йому заважали слухати”.
Утім, активність прихильників акції “Україна без Кучми!” призвела до того, що Ігор Калинець, їхній представник, отримав слово і на мітингу, керованому Кендзьором. Слід зауважити, що Калинець був єдиним, хто засудив антисемітський плакат. “Треба очистити Україну, починаючи від першої особи”, – зокрема сказав, Ігор Калинець.
Заступник голови ЛОДА Ігор Держко більше говорив про історію і лише мимохідь згадав про якісь “зовнішні сили, що намагаються дискредитувати державу”.
Проте, незважаючи на обережність у формулюваннях, його засвистали. Оцінюючи ситуацію, не можна не відзначити поступливості представників влади та прихильного до них політикуму. Навряд чи півроку тому можна було б уявити, щоб чиновник Львівської ОДА виступив на мітингу, де промовці висувають гасла на кшталт “Україна без Кучми!”.
Насамкінець активісти “клюмби” у вельми емоційний спосіб спробували довести ще й неправоту голови Львівської обласної організації НРУ Ярослава Кендзьора, але були вчасно нейтралізовані міліцією.
|
|
