Плюс Федоров, мінус Крамник
ШАХИ
Іван ГЕЛЕМЕЙ
Два тури, які відбулися минулих вихідних на супертурнірі в голландському місті Вейк-ан-Зеє, стали дуже бурхливими для одного шахіста – львівського гросмейстера Василя Іванчука (на світлині). У 6-у турі львів’янинові довелося чорними грати проти білоруса Олексія Федорова.
Сміливий білорус уже своїм другим ходом підписав собі “смертний вирок” проти “живого класика”. На шахівниці виник Королівський ґамбіт – старий, хворий ґамбит, біля ліжка якого колись стільки часу провів невиправний романтик Шпільман. Отож, Іванчук виграв – уперше в цьому турнірі! Та вже в наступному турі львів’янин пережив справжній шок. Під час його партії з чемпіоном світу Володимиром Крамником (Іванчук грав білими) здавалося, що чорних може врятувати лише диво, але в заключній позиції вся шахівниця вже була чорна...
Крамник після матчу з Каспаровим виставляє себе переконаним прихильником Іспанської партії за чорних, обираючи цей дебют проти найсильніших виконавців “іспанських тортур” за білих. Іванчук, на відміну від Каспарова, не став пробивати “берлінські стіни”, а вийшов у якийсь дивовижний варіант, де у нього спочатку виник зайвий пішак, білі фігури окупували центр, після чого чорний король був підданий сильній атаці. За “все це” у Крамника була одна гордість – прохідний пішак на e3, що сидів у білого короля як кістка в горлі. І тут, коли треба було діяти спокійно і методично, Василь Іванчук, як він це любить, капітально задумався. Він залишив собі на все лише близько хвилини і почав “довгий форсований варіант”. Якби у нього було трохи більше часу, львів’янинові було би не важко “оформити” правильну виграшну ідею. Але Крамник відшукав небезпечну контргру – й Іванчук запанікував. У цейтноті обидва гросмейстери по черзі помилялися, та Іванчук зробив це останнім. Дуже образлива поразка у виграшній партії з чемпіоном світу, і хтозна як цей удар вплине на подальшу гру львівського генія в турнірі...
У 6-у турі вкотре переміг іспанець Олексій Широв. Важко сказати, про що думав голландський романтик Люк ван Велі, коли кидався в явну авантюру проти Широва? Ван Велі отримав було чорними все: міцну позицію за дебютом, перспективи атаки на ворожого короля, безпроблемну старість для власного “монарха”. Та чемпіон Голландії не вміє сидіти склавши руки і чекати милості від суперника, він звик брати все своїми руками. Та не на того напав: лідера турніру хлібом не годуй – дай розпалити пожежу на шахівниці. Як тільки кінь чорних зняв білого пішака з d4, партія, фактично, закінчилася.
Усі інші зустрічі 6-о туру закінчилися нічиїми: Олександр Морозевич (Росія) – Ґаррі Каспаров (Росія), Володимир Крамник (Росія) – Вішванатан Ананд (Індія), Петер Леко (Угорщина) – Майкл Адамс (Англія), Єрун Пікет (Голландія) – Ян Тімман (Голландія), Веселин Топалов (Болгарія) – Сергій Тивяков (Голландія).
Після мирної суботи в 7-у турі бились усі. До того ж, навряд чи обійшлося без втручання потойбічних сил, адже, здається, лише з їхньою допомогою Крамник, як уже було сказано, переміг Іванчука, а Каспаров – Топалова. Після стартових перемог екс-чемпіон світу потрапив у довгу нічийну серію, яка геть руйнувала задуманий сюжет грандіозного “реваншу за Лондон”. Головна ж риса Топалова, яка відрізняє його від більшості гравців еліти, – це постійний потяг до краси, причому болгарина при створенні шахових шедеврів цілком не хвилює, виступає він у ролі “творця” чи “жертви”. Отож інтрига в партії Каспаров – Топалов виникла вже в дебюті, коли білі пішли на варіант, проти якого свого часу вигадали масу вбивчих новинок. Топалов виклик прийняв, сміло вирушивши протоптаною стежкою з жертвою пішака. Відтак у Каспарова з’явились і зайвий матеріал, і перспективи для посилення позиції. Та, за неписаними законами “англійської атаки”, він був зобов’язаний шукати успіху в нападі. І Каспаров пішов уперед. Але вже через пару ходів помилився, й ініціатива могла опинитись у руках чорних. Топалов міг принаймні відразу зробити нічию. Та замість того він тут же дико помилився, – білі фігури знову набули гармонії, а через хід змусили чорних здатися...
Першу перемогу в супертурнірах здобув Федоров, до того ж, чорними. Він зняв “скальп” із Тіммана, який став жертвою дебютної необачності. У відомій позиції чорним виявилося досить зробити один точний хід, аби їхній сицилійський “дракон” нарешті вдарив хвостом. У цілком голландському протистоянні ван Велі – Пікет перемогу здобули білі, а Пікет іще раз довів, що кепсько підготувався до супертурніру.
Три інші партії 7-о туру принесли їхнім учасниками по пів-очка: внічию зіграли Ананд і Морозевич, Адамс і Широв, Тивяков і Леко.
Становище лідерів одразу після перейденого екватора турніру таке: 1. Широв – 5,5 очка; 2-3. Каспаров і Крамник – по 5; 4. Морозевич – 4,5; 5-6. Ананд і Адамс – по 4; 7. Іванчук – 3,5.
|
|
