Основний інстинкт
Верховна Рада проголосувала за закон про пропорційну систему виборів
БАЖАННЯ
Олег ОНИСЬКО
Учора український парламент законодавчо визначив право бути обраним до найвищого представницького органу країни. На думку депутатів, представляти інтереси громадян у парламенті мають лише політики, до того ж організовані.
Новий закон про вибори, який учора підтримали 254 депутати (мінімальна необхідна кількість для ухвалення закону – 226), запроваджує виключно пропорційну систему виборів і визначає, що участь у виборах можуть брати лише партії чи політичні блоки. Тож збережено тенденцію професіоналізації українського парламенту, який у 1990 і 1994 роках обирався за мажоритарною системою, в 1998 році – за змішаною, а тепер хоче обиратися виключно на пропорційній основі.
Як відомо, мажоритарна система прикметна тим, що виборці голосують за конкретну людину, а пропорційна – тим, що голосують за партійний список. При цьому партії рекламують, як правило, першу п’ятірку, максимум – десятку виборчого списку, й тільки дуже прискіпливий виборець може ознайомитися з повним списком. Така система, зрозуміло, сприяє зміцненню партій як суб’єктів політики, однак має свої мінуси. Наприклад, найбільше зацікавлені у пропорційній системі виборів комуністи, які майже гарантовано набирають 25-30% завдяки самій своїй назві. А от у мажоритарних округах, як свідчить досвід попередніх виборів, комуністи майже завжди програють, оскільки в цьому випадку, крім причетності до популярної партії, необхідно володіти ще й особистими якостями, а яскравих особистостей комуністам явно бракує.
Новий закон тепер має підписати Президент, і лише після цього цей закон набуде чинності. Леонід Кучма раніше не раз скептично відгукувався про бажання Верховної Ради перейти на пропорційну систему. Він має сумний досвід.
Подейкують, що Леонід Кучма погодився провести вибори-1998 на змішаній основі тільки після слізних запевнень лідерів тодішньої “партії влади” НДП, що вони наберуть щонайменше 40% голосів. Як відомо, НДП, очолювана тодішнім прем’єром Валерієм Пустовойтенком, заледве спромоглася подолати 4%-й виборчий поріг.
Однак після минулорічного референдуму, на якому українці підтримали ідею двопалатного парламенту, Кучма сказав, що не проти пропорційної системи для нижньої палати. Як має обиратися верхня палата – невідомо досі, оскільки Президент висловлювався щодо цього досить суперечливо.
Можна припустити, що Леонід Кучма, незважаючи на спротив парламенту в упровадженні змін до Конституції (зокрема і стосовно двопалатного парламенту), все ж підпише новий закон. Пропорційна система – принципове питання для комуністів, а втратити їхню, хоч і пасивну, а все ж підтримку в сьогоднішній ситуації Президент навряд чи наважиться.
Закінчення – стор. 5
|
|
