Антимонопольний комітет проти подорожчання маршруток
ТРАНСПОРТ
Вікторія ПРИХІД
Після різдвяних свят, які суттєво спорожнили наші гаманці, всі ми починаємо заповзятливо економити на чому тільки вдасться. Транспорт – не виняток, тож воліємо пройти потрібну відстань пішки, аніж зайвий раз заплатити за проїзд.
Тим більше, що навколо тільки й чути: ціни за проїзд у маршрутках ось-ось зростуть. Та вдарив мороз – і бажання ходити пішки як не бувало. Натомість думка, що скоро за кілька зупинок, проїханих у маршрутці, треба буде викласти аж гривню, “відбиває” будь-яке бажання проїхатися. Тому й жевріє десь маленька надія, що ціни, попри все, таки не піднімуть.
Як уже повідомляв “Поступ”, наразі для введення нових тарифів на проїзд у громадському автотранспорті бракує лишень підпису міського голови під відповідним рішенням міськвиконкому. І в той час як потенційні пасажири з острахом чекають на той день, коли згаданий папірчик пройде всі кола бюрократичної машини, перевізники щиро сподіваються на мерівське “добро”.
“Поступ” тим часом вирішив поцікавитися, яка ситуація з цінами на громадський транспорт склалася у інших містах України. Вдалося з’ясувати, що, наприклад, у Києві за проїзд у маршрутках платять (залежно від кілометражу) 50, 80 копійок чи 1 гривню. Але там у ціну вже включено податок на додану вартість.
Себто ще 20% від цієї суми кияни відраховують державі. А ціни на пальне у Києві, очевидно, таки не менші, аніж у нас. Тому й справді досить дивним виглядає тиск львівських фірм-перевізників, який вони чинять на місцеву владу, добиваючись дозволу на підняття цін. Але ще дивніше виглядає позиція міськвиконкому. Бо ж, як розповів “Поступу” начальник відділу Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Тарас Вовк, існує відповідна Постанова Кабміну за №146 від 02.11.1996 р., в якій якраз і йдеться про стосунки влади і перевізників. Згідно з нею, мерія мала би проводити конкурси серед фірм на право надавати громадянам перевізницькі послуги. Саме такий конкурс має створювати конкурентні умови, через які багатьом із перевізників, можливо, доведеться ще й зменшити ціну за проїзд.
Поза тим, згідно з аналізом витратних статей львівських перевізників за листопад, проведеним експертами Антимонопольного комітету, жодних підстав для підняття цін нема: ані ціни на паливо суттєво не зросли, ні будь-які інші чинники не є настільки вагомими, щоб аж піднімати ціни. Тому й незрозуміло, чому міськвиконком так відстоює права приватних перевізників. Але, зрештою, мені – пересічному пасажиру з невеликими матеріальними можливостями – це й не важливо. Мені лишень хотілося б, щоби ціни за проїзд були прийнятними – і щоб не надто заможні львів’яни не відмовляли собі у приємності морозного дня зайвий раз проїхатися у теплій маршрутці.
|
|
