У чому ми шукаємо задоволення?
ФАЙНО
МАЙКЛ
Натура
Наші органи відчуття, весь наш механізм оцінки розвинулися в далеких саванах Африки. Саме цим і пояснюється, чому зараз ми надаємо перевагу сільській місцевості, де запашна трава, могутні дерева, розкішні квіти. Передмістя і сільська місцевість викликають примітивне задоволення. Однак більшість заможних людей і ті, хто мають змогу, пхаються десь у глушину, де немає і половини гарантованих цивілізацією благ. Тобто надають перевагу проживанню за межами міста, або користуються заміськими будиночками – дачами.
Це можна пояснити з погляду антропології: еволюційно склалось так, що життя в траві для наших предків мало свої незаперечні переваги. Людина, наш предок, могла і повинна була бачити досить далеко, чи наближається хижак і чи не видно десь здобичі. Безпека і наявність живності належали до основних і необхідних умов виживання в ті далекі і надто дикі часи.
Обґрунтувати правильність цих висновків можна було нещодавно на прикладі хворих людей, які перебувають у лікарні. Так пацієнти, які дивились на насичені зеленим кольором зображення лугів і лісів, одужували і набиралися сил набагато швидше, ніж ті, яких оточували чисті, білі стіни. А як пояснити той факт, що майже всі люди тримають у своїх помешканнях вазони. Очевидно, що озеленення кімнати створює заспокійливий ефект і знову, вкотре уже, вказує на джерело і місце нашого походження. Люди також тримають у своїх домівках чимало тварин.
Йдеться не тільки про живих крокодилів чи собак, яких утримують для охорони житла, чи про морських свинок, аби було з ким поговорити, коли дуже сумно і болить голова. Ні, до перелічених у списку належать будь-які живі істоти, починаючи від ігуан і слонів і закінчуючи папугами, мурахами і білими мишами.
Не беручи до уваги крутої екзотики – австралійської кукабари, кенгуру і коали. Наприклад, тільки у Сполучених Штатах люди тримають у той чи інший спосіб понад 500 мільйонів тварин. В українців цифра приблизно на- половину менша. Про те, як “розмальовано” львівські тротуари, багато вже писано-переписано і говорено-переговорено. Складний і хитрозаплутаний зв’язок між нами і ними, братам нашими меншими, повертає нас до первісних наших почуттів і до зв’язку з матір’ю-природою. У компанії з тваринками людина почувала себе безпечніше перед страхіттями природи і часу.
Їжа
Який же стосунок до цього мають солодощі, без яких неможливо уявити сучасне життя. Протягом віків солодощі асоціювались із смачною, поживною та здоровою їжею, головно з плодами, які достигли.
Наявність “солодких зубів” дозволила нашим предкам – мисливцям-збирачам – утриматися від споживання недозрілих плодів, що могло бути небезпечним або навіть фатальним у випадку їхнього споживання. Але сьогодні ми перебуваємо в цукровому світі, в якому домінує рафінована сахароза. Тож наш сьогоднішній апетит, який розвинувся в період палеоліту, дійшов до максимальної, навіть екстремальної позначки задоволення в часи Інтернету і пепсі-коли.
Парадоксально, але факт: наш апетит до споживання тваринного жиру пояснюється елементарно – це надзвичайно калорійно. У часи мисливства і збиральництва запаси енергії, тобто калорії, для первісної людини були питанням життям і смерті. У наш час, на превеликий жаль, ми можемо отримати фактично необмежену кількість тваринного жиру, і не тільки тваринного. Йдеться про максимальну калорійність при відносно невеликому фізичному навантаженні, і це повільно вбиває нас. Ми не спалюємо ці калорії, і вони залишаються, роблячи нас важкими і хворими. Людина – це власник організму, запрограмованого на максимальні, навіть критичні навантаження у важкі, екстремальні часи. Тижні голодувань і максимальних фізичних навантажень, перепади температур і вологості спалювали всі надлишкові запаси підшкірного жиру.
Нас у людському організмі цікавить скромність і ощадливість, а не багатство і надлишок, тобто переїдання і гурманство. Звідси якраз і випливає той факт, що природою в нас не закладено ефективного механізму зупинки споживання їжі. Чи хтось із тих, хто має і може, сказав рішуче: досить, усе інше я віддам своїм ворогам чи неімущим братам моїм. Мало таких правильних індивідуумів. Адже ми їмо не тому, щоб жити. Ні, ми живемо, щоб їсти. Чого варте таке прислів’я: “Апетит приходить під час їжі”. Саме тому ми створили культ їжі. Чого лишень варті ресторани та їхній престиж... Споживання ж бо має бути простим і необхідним актом, скерованим на підтримування нашого біологічного існування.
У США – найбагатшій країні світу є дві взаємопов’язані проблеми: ожиріння й емігранти-нелегали. Якби не було дешевої робочої сили, американцям довелося б затягувати паски і самим братись до роботи.
Потуга
Чи є зв’язок між владою, політичною та економічною могутністю і задоволенням.
Як це не дивно, але є. У часи палеоліту, поняття могутності асоціювалось із сексуальною репродуктивністю.
Це, насамперед, викликало негативне ставлення до влади. Якщо ви були могутнім, впливовим чоловіком, то ймовірність вашого батьківства була надзвичайно високою.
У сучасному суспільстві дуже багато мужчин, які мають високий статус на піраміді влади. Мають два, а іноді і більше шлюбів і досить-таки багато дітей. Приклади: канцлер Німеччини Шрьодер і футбольний канцлер Німеччини Франц Беккенбауер одружені тричі. Любовні пригоди Кеннеді – ні дня без сексу.
Клінтона – ні дня без пригод. Дві сім’ї Міттерана. Древній Рим навіть ніяково згадувати.
Можна навести приклади інших суспільств. Арабські шейхи є батьками надзвичайно великої кількості дітей. Урешті-решт, це було правилом у феодальному суспільстві. Лорд мав право першої ночі, що, зрозуміло, створювало для дівчини одну п’яту ймовірності, що вона завагітніє. У брудному світі політики було і ще є сьогодні своєрідною нормою те, що чоловіки мали доступ до жінок. Подібна тенденція зберігається у всіх галузях людської діяльності, де є яскраво виражене домінування чоловіків. Усі ці факти свідчать про те, що існує значний зв’язок між владою, задоволенням, репродуктивною функцією і людською натурою.
Ні для кого не є секретом, що жінки завжди любили і продовжують любити багатих і впливових. Україна досить добре вписується у цю простеньку схему.
Із того, як суспільство ставиться до задоволення, можна багато сказати про природу цього суспільства. На думку американських учених, очевидний брак культу особистого задоволення в комуністичному проекті, а головно у колишньому Радянському Союзі, був однією з причин його приреченості і врешті привів до його загибелі.
У той же час причина життєдайності і динамізму США також пояснюється можливістю його громадян знайти і користуватися практично необмеженим джерелом задоволення. Це матеріальні, духовні і політичні блага та свободи.
Усе це, як не парадоксально, пуританська спадщина. Усе це є одним із недосліджених політичних результатів Конституції про права.
Японці та їхнє суспільство загалом стоять перед велетенським завданням переоцінки приватного, індивідуального відносно суспільного, колективного.
Їхнє легендарне почуття колективізму продукує ідеальних виконавців, але не дає таких необхідних сьогодні в бізнесі, науці, політиці і мистецтві генераторів нового – генераторів ідей.
Ми ж своєю кволою і немічною економікою вже відійшли від комуністичної, приреченої на загибель моделі, але ще не прийшли до кінцевої перемоги капіталізму. Ми перебуваємо у стані базарного торговця. Але надія на світле майбутнє є і навіть – процвітає.
|
|
