Наскільки можливе в Інтернеті приватне життя?
WWW
Приватність (“прайвесі”) в Інтернеті нині вважають однією з найактуальніших тем для всесвітньої комп’ютерної спільноти, членами якої є і поважні політики, і звичайні користувачі. На часі у всесвітній мережі триває глобальна кампанія за свободу в Інтернеті (GILC), яка вивчає різні випадки її порушення.
Так, сьогодні серед резонансних тем є тема китайської цензури в Інтернеті.
Китайська влада, застосовуючи прийоми, вже апробовані на Заході, продовжує репресії проти онлайнових активістів. Вона оголосила про запуск спеціального проекту “Золотий щит”. У його рамках буде організовано спостереження в громадських місцях і укладено відповідну базу даних на кожного чоловіка, жінку і дитину в країні. Мета програми, як запевняють посадовці, – ефективніше попередження демонстрацій та інших подібних акцій. Також планують використовувати фільтри для політично “невитриманих” матеріалів. Тепер без спеціального дозволу влади і постійного наглядача-контролера розміщувати Інтернет-новини китайцям не вільно. Але найцікавіше (найсумніше?) те, що саме деякі великі західні компанії – Cisco, Sun Microsystems і Nortel Networks – пропонують свої продукти і послуги для використання в “Золотому щиті”.
Американські політики вирішили переглянути своє ставлення до програм-фільтрів, коли виявилося, що сторінки кандидатів у конгрес блокуються такими програмами. Так, кандидат від консерваторів-християн Джеффрі Поллок заявив, що був здивований, коли не зміг завантажити власну передвиборчу сторінку. Винні в цьому програми CyberPatrol і N2H2, які фільтрують десятки “невинних” сторінок, у тому числі, сайти деяких вибраних службовців. Шкільні бібліотеки фактично виключені з предвиборчих кампаній.
Виявилося, що федеральні агенти в США практикують незаконні вторгнення для того, щоби заволодіти паролями, шифрувальними ключами та іншими типами комп’ютерних даних. Відомий факт, коли слідчі ФБР отримали дозвіл судді на таємне проникнення у приватний будинок і “отримання необхідної інформації”.
Агенти встановили програму-перехоплювач, що надавала їм усю інформацію, яку набирали на клавіатурі, включаючи паролі.
Нині у США також триває суперечка навколо урядової шпигунської програми Carnivore (“Хижак”), яку встановлюють у мережі Інтернет-провайдера. Вона перехоплює всі дані, що проходять через сервер і відфільтровує необхідну інформацію за ключовими словами. Департамент юстиції США підвердив, що Carnivore здатний як перехоплювати приватне листування по електронній пошті, так і стежити за кроками конкретних користувачів у WWW. ФБР самостійно вирішує, хто з клієнтів провайдера потребує такого нагляду.
Нова ідея на тему “як зупинити злочинність” прийшла до британського уряду. Тепер він може отримати право не лише перехоплювати електронні листи, але й зберігати їх протягом 7 років. Правоохоронці вирішили, що прийшов час для реєстрації кожного мережевого повідомлення, кожного телефонного дзвінка і відвідування Web-сторінки.
У Раді Європи не припиняються дискусії навколо нових варіантів Конвенції з кіберзлочинності. Нинішній варіант, на думку захисників “прайвесі”, дозволяє урядам вести крупномасштабне стеження за європейцями. Країни, які підписали Конвенцію, повинні будуть прийняти закони, що полегшуватимуть держслужбам вести електронне стеження.
Одна з останніх ініціатив уряду Нової Зеландії – проект закону про злочинність – дозволяє правоохоронцям здійснювати таємний доступ до комп’ютерів користувачів, яких навіть не підозрюють у скоєнні злочинів. Від кожного можуть вимагати пароль чи шифрувальний ключ. Провайдери та інші телекомунікаційні компанії змушені будуть використовувати програми-шпигуни на вимогу поліції.
Нещодавно в європейських дискотеках набули популярності ідентифікаційні біометричні картки. На них зберігаються персональні дані (такі, як відбитки пальців, а також “лічильник” відвідин клубу). Власник ще може використовувати таку картку для підключення до Інтернету, проходу в приміщення клубу і навіть для замовлення спиртних напоїв. Але треба відзначити, що жоден із власників не застрахований у такий спосіб від стеження ззовні.
Інформацію за Бюлетенем GILC
(до якого нещодавно, до речі, приєдналася й Україна: Privacy Ukraine) підготував Євген ГУЛЕВИЧ
|
|
