Який він - Державний бюджет 2001 року?
АНАЛІЗ
Любов ВИТКОВИЧ
Своєчасне прийняття Державного бездефіцитного бюджету 2001 року дозволяє сподіватися поступального розвитку української економіки. Щоправда, до самого розвитку як такого нам ще далеко, тож чекати на суттєві зміни зарано.
Реалізувати свої задуми реформ уряду так і не вдалося. Команда Ющенка все ще сподівається втілити їх у життя десь у 2002 році. Тому новий бюджет нагадує скоріше декларацію про наміри, ніж реальні зміни в поточній ситуації, а від того жити легше не стає...
Не можна твердити, що головний фінансовий документ країни на поточний рік сформований набагато краще, ніж будь-які попередні. Багато реформаторських ідей В. Ющенка та його команди так і не знайшли свого втілення. Нереалізовані ідеї реформування міжбюджетних відносин та податкової політики призвели до того, що бюджет 2001 практично не містить якісних змін, а от щодо кількісних, то
В. Ющенко переконливо обіцяв, що всі основні позиції, закладені в бюджет, будуть економічно зваженими. Прем’єр-міністр сподівається не допустити залежності української економіки від ситуації на міжнародних ринках та накласти мораторій на приріст зовнішніх та внутрішніх боргових зобов’язань.
Основними цілями Державного бюджету України на 2001 рік Кабінетом Міністрів було визначено такі:
1. Сприяння економічному зростанню через стабілізацію фінансової системи та поступове скорочення державного боргу.
2. Підвищення добробуту населення та його соціального захисту.
3. Максимальна ефективність використання наявних бюджетних ресурсів та посилення відповідальності головних розпорядників за якість витрачання бюджетних коштів.
4. Зміцнення довіри до дій Уряду через підвищення прозорості бюджетних показників та процедур.
Маленькими перемогами прем’єра-реформатора можна вважати такі позитивні зрушення у бюджетному плануванні:
1. Порушено “звичку” приймати бюджет на початку року, саме тоді, коли настає час його виконання. Заради такого досягнення уряд був змушений пожертвувати насамперед реформуванням податкової системи та міжбюджетних відносин плюс
3 млрд. грн., на які було зменшено надходження від приватизації.
2. Згідно з закладеними основами бюджету та макроекономічним прогнозом, приріст ВВП у 2001 році передбачається на рівні 4%. Інфляція зупиниться на позначці 13,5%, а валютний курс не перевищить
6,02 грн./дол., хоча реальність подібних бюджетних орієнтирів залишається сумнівною.
3. Понад 50% фінансування консолідованого бюджету припадатиме на виплати соціального характеру. Зокрема, передбачено скорочення заборгованості по виплаті зарплати та підвищення в середньому на 25% її рівня працівникам соціально-культурної сфери (правда, за рахунок інфляції передбачене зростання реально становитиме 10-15%). За весь період незалежності жодному уряду не вдавалося досягнути такого результату.
4. Бюджет затверджений бездефіцитним, що – за умови створення сприятливого макроекономічного середовища для економічного зростання та збалансованості державних фінансів – є реальним шляхом до зниження обсягу державного боргу.
5. З цією метою Закон забороняє надавати державні гарантії при одержані кредитів суб’єктами підприємницької діяльності та право на достроковий викуп боргових зобов’язань держави, що дозволить зменшити платежі за боргом у майбутньому. На сьогодні вже вдалося змінити тенденцію обслуговування державних зобов’язань (правда, лише на 1%), проте у поточному році вони будуть меншими, ніж у минулому.
6. Повністю не було реформовано міжбюджетні питання, проте уряд запровадив більш прозорі та справедливі відносини між бюджетам різних рівнів. За кожною областю та районом закріплені податкові збори, розраховані на одного жителя. Усі кошти у визначених пропорціях будуть виплачуватися Казначейством із загального фонду державного бюджету. Окрім того, частина коштів, що перевищує норму, буде залишатися в місцевому розпорядженні.
7. Усі рахунки, на яких відображалися доходи бюджету, переведені в Державне казначейство, що не дає змоги місцевій владі вільно розпоряджатися бюджетними грошима, переводячи їх, як раніше, в свої банки для “зберігання”.
8. Маленькою перемогою Кабінету Міністрів можна вважати й те, що у 2001 році будуть припинені дотації бюджетів тих регіонів, які не потребують державної допомоги. У такий список потрапили
м. Сімферополь, а також Дніпропетровська, Запорізька та Одеська області. Хоча ці ж регіони отримають близько 600 млн. грн. як субвенції для субсидування населенню виплат за комунальні послуги та електроенергію.
9. Для львів’ян цінною є субвенція на збереження історичної забудови у центральній частині міста Львова у сумі
10 000 тис. гривень.
Негативними сторонами стали:
1. Боротьба з тіньовою економікою, що базувалася на новому податковому кодексі, того року так і не розпочалася.
2. Бюджет був розрахований на старій податковій основі. Хоча уряд не мусив зменшувати податкові надходження, а, зовсім навпаки, заклав у бюджет рекордно високі показники. Зібрати податки на суму більше 35 млрд. грн. буде не так уже й просто.
3. Якщо тенденція податкових надходжень збережеться й у 2001 році, то бюджет недоотримає щонайменше 2-3 млрд. грн., тобто ту суму, на яку й було збільшено податкові надходження у бюджеті поточного року.
4. Доволі дивним залишається той факт, що після того, як Верховна Рада засумнівалася у можливостях отримати 9 млрд. грн. від приватизації, Кабінет Міністрів зменшив цю суму до 5,9 млрд. грн., одночасно збільшивши податкові надходження на
1 млрд. грн. Цікаво, що ж таке могло статися за 2 тижні в державі, що змусило краще платити податки?
5. Затвердження бездефіцитного бюджету ставиться під сумнів при запланованих надходженнях від приватизації. Часто саме під цією статтею і маскують дефіцит бюджету.
6. Вдосконалення міжбюджетних відносин так і не сталося: президент переконав, що зважитися на такий значний крок без попередніх експериментів в окремих областях досить необачно.
7. Боротьба з інфляцією стала, по суті, самоціллю економічної політики, а всі інші складові, які могли б стимулювати зростання, значною мірою залишилися поза увагою. Цілком очевидно, що для того, аби розпочалося економічне зростання, необов’язково зменшувати інфляцію до рівня, який є у високорозвинених країнах.
Висновок.
Багато проблем, характерних для попередніх бюджетів, значною мірою не вирішені й у бюджеті 2001 року. І чим довше бюджет використовуватиметься як інструмент реалізації фіскальних інтересів, тим важче буде досягнути на практиці проголошенних стратегічних цілей. Консолідований бюджет як головний закон економічного життя країни повинен фіксувати не тільки доходи та витрати, а й усі основні параметри економічного розвитку. За умови підпорядкування бюджетної політики вирішенню проблем лише бюджетного дефіциту та державного боргу вона неминуче перетворюється на боротьбу інтересів, де нюанси економічної політики відіграють таки не першу роль. Однак необхідно віддати все належне Кабміну. Досягнути таких результатів у макроекономічній політиці в Україні не вдавалося нікому. І цілком можливо, що наступний рік стане переломним у бюджетному плануванні. Якщо, звичайно, уряду нарешті вдасться реалізувати свої ідеї, а
В. Ющенко залишиться біля керма...
|
|
