Юрій Костенко за Кучму й українську правицю одночасно
ВІЗИТ
Остап ДРОЗДОВ
Нововідкритий офіс Львівської обласної організації Українського народного руху на вул. Шота Руставелі, 2 вчора прийняв першого і найповажнішого гостя – голову партії Юрія Костенка. Розпочавши з новорічних привітань, він не міг не пов’язати переломність часу зі своєрідним звітом перед журналістами за рік.
Як зазначив Юрій Костенко, рік минув у світлі основного пріоритету партійної діяльності – підтримки уряду Ющенка. Можливо, факт перебування при владі неформального лідера патріотичного блоку і надихнув “костенківців” на те, щоби з львів’янами (чи не першими) поділитися задумами справ, які багато що можуть змінити.
Насамперед це стосується події, запланованої на символічну дату гуртування всіх національних потуг – 22 січня. Саме на цей день у Києві заплановано урочисту презентацію політичної декларації об’єднання під назвою “Українська правиця”. За словами Ю.Костенка, ввійти у праву коаліцію і єдиним списком вийти на парламентські вибори 2002 року погодилися 25 партій і організацій (серед них ПРП, НРУ, КУН, “Собор”, “Батьківщина”, УРП, ХДПУ, “Просвіта”, студентські товариства й ін.). По суті йдеться про абсолютно реальну ідею консолідації правих сил. Тішить, що регіональна ініціатива КУНу, ПРП, УНР та НРУ (щоправда, поки що без підпису голови ЛОО НРУ Я.Кендзьора) про блокування не залишилася непоміченою і на державному рівні.
Та, попри все, дещо в озвучених Костенком поглядах може декого насторожити.
Хоча би те, що УНР вирішив не давати політичних оцінок касетному скандалу (тобто не займати чіткої позиції), обмежившись невинною вимогою відставки силовиків і генерального прокурора. Єдине з гучного, на що зважився Костенко, це припустити, що “підкопи” під Юлію Тимошенко є “підкопами” під Ющенка, ініційованими олігархічною групою СДПУ(о).
Водночас дивно було чути непрямі реверанси у бік Президента Кучми, чия програма дій, на думку Ю.Костенка, спирається на програму УНР. І це при тому, що “чинна влада більше боїться не так лівої, як правої опозиції”. А з появою “Української правиці” ця опозиція стане ще більш впливовою, ніж зараз, – тож УНР змушений буде підкоригувати нинішню співпрацю з владою (нагадаємо, що двоє костенківців присутні у владних структурах: “зелений” міністр Іван Заєць і голова інформаційного комітету Іван Драч).
Однак, навіть якщо ідея правиці не спрацює, то УНР усе одно впевнений у подоланні відсоткового бар’єру на виборах. І тут костенківців не лякає відчуженість від вигідної акції “Україна без Кучми!”. Мотив – “друзі, ми ж самі вибирали собі Президента, і це є воля народу”.
Загалом же, візит Юрія Костенка до Львова поставив більше запитань, аніж дав відповідей. Поки “Українська правиця”, до появи якої не в останню чергу має стосунок УНР, не почала діяти як потужна політична сила, доти УНР виглядає доволі консенсусною партією. А цього замало, щоби бути не просто присутніми в політиці, а і якось впливати на неї. Особливо в наш час.
|
|
