BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 13-14 СІЧНЯ 2001 року |

СВЯТА ТРИВАЮТЬ

МЕЛЬНИК

Завтра будемо мати ще одну нагоду зустріти Новий рік – за східним християнським календарем. Можливо, східні Церкви врешті-решт відмовляться від своєї календарної відрубності й перейдуть на Григоріанський календар. Не треба нам боятися, що від цього постраждають християнська віра та народні звичаї. Радше навпаки, бо ті ж вертепи з Маланками таки муситимуть конкурувати з московськими дідами Морозами й американськими Санта-Клаусами, а не віддаватимуть їм без спротиву майже два тижні безальтернативної домінації.
Та й піст не буде тяжіти над нашим сумлінням під час календарних новорічних учт.

Уже минає другий тиждень 2001 року, а ніяк не вдається звикнути до нових цифр у датах, та й узагалі до того, що все, чим ми жили ще кільканадцять днів тому, залишилось у минулому тисячолітті.

Втім, на жаль, не все... Перетягнули ми до нового віку свої старі клопоти і проблеми. І марно чекати на нового месію, котрий звільнить нас від старих гріхів і вкаже шлях до земного раю. Тут мусимо триматися за двотисячолітні традиції християнства і не творити собі нових ідолів. Досвід минулого століття показав, якою дорогою стає розплата за такі ілюзії.

Та все-таки хочеться людям, аби хтось водив їх за ручку, забезпечував якийсь мінімум благ, аби не треба було самотужки сушити собі голову над вирішенням обтяжливостей щоденного життя. Багато з нас звикло, що думати за всіх і керувати всіма має держава (партія, вождь чи Президент).

Хочеться, щоб отой керманич і провідник був мудрий, щедрий, великодушний, а водночас грізний і суворий до всіляких ворогів, внутрішніх чи зовнішніх. Бо треба ж когось і всіма негараздами обтяжити.

Тепер таких ворогів розвелося видимо-невидимо. І міністри, й олігархи, і жиди з москалями, і комуністи, і “демократи”, і журналісти, і “кадебісти”. Навіть сам Президент перетворився для одних на мішень для знищення, а для других став об’єктом для висловлювання запевнень у відданості. Одні й інші, забувши християнські заповіді, закликають до знищення “злочинного режиму” чи “ворогів конституційного ладу”. На замовлення виростають, як гриби, різноманітні комітети, множаться грізні заяви, проводяться віча та походи, розставляються намети і “розкручується” медійна пропаганда.

Усе це виглядає як трохи недолуга оперетка та вимахування бутафорськими шаблюками. Бо й одні, й інші не мають поки що реальної сили, щоби знищити своїх супротивників. Проти злочинного режиму виступають переважно “ліві й екстремісти”, тоді як “поважні національні сили” воліють заховати голову в пісок і перечекати, чим усе це закінчиться.

Захисники “конституційного ладу” теж не мають поки що за собою реальної сили. Державна машина та правоохоронні органи не поспішають “підставити плече”.
Вони зайняті вирішенням власних проблем і мало сподіваються на ласку президентського палацу. Яскравий приклад такої нелояльності – легальний виїзд майора Мельниченка за кордон. Та і його багаторічне “прослуховування” під високопосадовою канапою – зайвий доказ “високої ефективності” органів, які повинні професійно охороняти конституційний лад. То чи ж можуть цей лад оборонити аматори та дилетанти?

Щоправда, їм вдається зганяти на мітинги тисячі лікарів, учителів, студентів, держслужбовців – тобто залежних від влади людей – і демонструвати підтримку гарантові Конституції. “Геть руки від Президента!”, “Захистимо майбутнє наших дітей!”, “Суспільству – злагода!”, “Конституційне право – гарантія демократії!”, “За правду, порядок і порядність!”, “Леоніде Даниловичу, на референдумі ми сказали “Так”, тепер – слово за вами!”, “Верховна Радо України, виконуй волю народу!”, “Україні потрібні закони, а не скандали!”, “Годі розгойдувати човен!” – це лише деякі гасла, що з’являлися на цих зібраннях. А в резолюціях представники бюджетників домагалися “негайного та рішучого вжиття заходів для збереження конституційного ладу і стабілізації політичної ситуації”.

Серед учасників нещодавнього такого конспіративно-номенклатурного віча було багато знайомих облич. Щоправда, постарілися трохи за останні кільканадцять років. Тоді, в 1989-у, звозив їх Адам Мартинюк на “передвиборні збори”, щоби зарубати альтернативні кандидатури на виборах до з’їзду совєтів СРСР. Тепер звозили їх до Львова повічувати нові номенклатурники. Прикро, що робилося це на пам’ятному місці славних львівських мітингів. І, вшановуючи тодішні компартійні традиції, знову не допускали до слова Ігоря Калинця чи Юрія Шухевича.

Щоправда, тепер більшість народу просто не реагує на такі заходи, знаючи, як вони здійснюються. Але і заходи опозиції теж не знаходять достатньої підтримки. За тих кільканадцять років люди просто втомилися від гасел і розчарувались у можливості якихось змін на краще.

Скільки разів їх уже зводили на манівці солодкими обіцянками? В іншому суспільстві всіх тих обіцяльників давно б уже викинули на смітник. Однак наші виборці все ще сподіваються, що колись поталанить, і їм запропонують вибір не між поганим і ще гіршим, а принаймні між ненайгіршим і трохи кращим.

Але для цього треба щось робити, а не лише вічно чекати і сподіватися, що за нас хтось усе вирішить. Що студенти “виголодують” у наметах на Майдані доброго володаря, що американці кинуть недоїдки зі свого столу, що голови колгоспів справедливо розпарцелюють землю, що власники підприємств, які ми дозволили їм прихватизувати, будуть ділитися з нами своїми прибутками...

Більшість виборців свідомо обрала “нового старого” Президента, мільйони мовчки терплять сваволю рекетирів і урядовців, котрим чемно і тихо носять хабарі, щоби видурити для себе те, що їм і так належиться. “Патріоти і націоналісти” мовчки сприймають знущання над українською мовою та культурою, хіба що понарікають тихенько десь у вузькому колі за чаркою. І всі святкуємо, вже другий тиждень...

Хоч я і не забобонний, однак нині трохи моторошно віддавати до друку це число “Поступу”. Адже минуле було за №665... Та ще і виходить газета 13 січня.

Сподіваюся, “Поступ” переживе ці фатальні цифри. Як і вся Україна переживе і Кучму, й усі інші випробування, які приносить доля. З Божою допомогою та нашими спільними зусиллями. Бо ми таки варті кращого життя!

POSTUP - ПОСТУП
№8 (666),
13-14 СІЧНЯ 2001 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·"Репортери" нас оцінили
·Старий Новий рік

ПОГЛЯД
·Вводити додаткове керівництво у "Львівобленерго" недоцільно
·ЗВЕРНЕННЯ
·СВЯТА ТРИВАЮТЬ

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Для Львова бюджет 2001 буде бюджетом виживання
·Юрій Костенко за Кучму й українську правицю одночасно
·КІЛЬКА СЛІВ
·Понад 500 будинків можуть залишитися без тепла
·Зі старих ощадкнижок 84-літнім вкладникам дадуть по 48 гривень
·Хабарництво залишається плямою на репутації влади

ПОСТУП З КРАЮ
·НОВИНКИ
·Гряде розпродаж України
·Який він - Державний бюджет 2001 року?

ПОСТУП У СВІТ
·Перемога чеських телевізійників
·Новий політичний союз у Польщі
·Наскільки можливе в Інтернеті приватне життя?
·СВІТООГЛЯД

ЗДОРОВИЙ ПОСТУП
·Як визначити діагноз
·Цікаве про предків
·Потепління зашкодить алергікам

ПОСТУП НАУКИ
·Звідки пішла людина
·Земля старіша, ніж здається
·Мавпу схрестили з медузою
·Австралійці випадково винайшли біозброю

ДИСКУРС ПОСТУПУ
·У чому ми шукаємо задоволення?

КНИЖКОВИЙ ПОСТУП
·Перша україномовна історія Європи
·Магія слова
·Журнал для всіх

АРТ-ПОСТУП У СВІТ
·Найкраще з Ворхола
·АРТ-НОВИНИ
·Заарештовано викрадачів Ренуара і Рембрандта
·У Леннона вкрали окуляри

СПОРТ-ПОСТУП
·Розлучення може коштувати Беккеру 7 мільйонів доларів
·"Полонію" пройшли, на черзі - "Будівельник"
·Футбол поза законом
·Чи виграє Василь Іванчук перший супертурнір тисячоліття?
·Марадону хочуть посадити

ПОСТ-FACTUM
·КАЛЕНДАР
·Макіяж для нової жінки