Інтеграційні потуги Росії наштовхуються на спротив
ГЕОПОЛІТИКА
Мирослав ПЕРУН
Перший офіційний візит до Азербайджану президента Росії Володимира Путіна, який завершився вчора, свідчить про те, що Москва намагається відновити контроль над колишніми радянськими республіками. Однак інтеграційним процесам Росії нині здатні завадити не лише члени об’єднання
ГУУАМ (Грузія, Україна, Узбекистан, Азербайджан, Молдова), а й центрально-азійські республіки, які минулої неділі зібралися на саміт в Алмати.
Переговори Путіна з президентом Азербайджану Гейдаром Алієвим були присвячені конфлікту навколо Нагірного Карабаху та питанням відносин між обома країнами.
Візит, що тривав два дні, ознаменувався прийняттям Бакинської декларації про принципи безпеки, розвитку і співробітництва на Кавказі, угоди щодо Каспійського моря, а також підписанням угоди про спільну розробку нафтових родовищ, розташованих на Апшеронському півострові. Однак документів щодо питання про статус Габалинської РЛС, розташованої у Азербайджані, на розв’язання якого сподівалася Москва, так і не було підписано. Як заявив учора заступник керівника кремлівської адміністрації Сергій Приходько, у проекті угоди про Габалинську РЛС ще залишилися неузгоджені технічні деталі.
Російська сторона наполягає на оренді її на термін не менше 20 років, а в Баку вважають, що цей термін мав би становити не більш як 5 років. Алієв знову обвів Москву навколо пальця, адже Габалинська РЛС здатна відслідковувати цілі в Перській Затоці, що для Москви є важливим стратегічним питанням.
Росія й Азербайджан домовилися про поділ Каспію по дну при зберіганні свободи судноплавства по всій водній поверхні. Переговори з приводу статусу Каспію тривають уже досить довго. Нещодавно президент Туркменистану Сапармурат Ніязов запропонував провести спеціальний Каспійський саміт у Туркменистані.
Він може відбутися вже наприкінці лютого – на початку березня на східному узбережжі Каспію, в місті Туркменбаші. Ніязов вважає, що питання з визначенням нового статусу Каспійського моря можна розв’язати лише при особистій участі президентів “каспійської п’ятірки”.
Тим часом 5 січня в Алмати відбувся саміт Центрально-Азійського Економічного Союзу (ЦАЕС), до якого входять Казахстан, Киргизстан, Узбекистан і Таджикистан. Основною метою цієї організації є регіональна інтеграція держав Центральної Азії. На саміті в Алмати основним питанням обговорення стало економічне співробітництво країн регіону в таких сферах, як водно-енергетична, газова, транспортна. Президенти прийняли рішення перейменувати ЦАЕС у Центрально-Азійський Економічний Форум. Треба відзначити, що на саміті в Алмати керував президент Узбекистану Іслам Карімов, який досить різко висловився на адресу Росії. Узбекистан також входить в інше регіональне угруповання – ГУУАМ. Схоже, у відповідь на нову стратегію Росії щодо інтеграції СНД активізувався не лише ЦАЕС, а й ГУУАМ. Уже 6-7 березня у Києві має відбутися саміт глав держав цієї організації.
|
|
