Дисидентів "таврували" радіоактивними хімікатами
ШТАЗІ
Андрій САЙЧУК
Архіви східнонімецької політичної поліції “Штазі” відкрили нові шокуючі таємниці. Берлінська комісія, яка займається розслідуванням діяльності НДРівського варіанту КГБ, отримала свідчення, що у 70-80-х роках секретні служби країни використовували високорадіоактивні хімікати для того, щоб “таврувати” неблагонадійних громадян.
Хоча тепер це видається неправдоподібним втіленням жахів антиутопії Джорджа Орвела, на той час радіаційні “мітки” на політичних опонентах режиму служили конкретній меті. У такий спосіб працівники “Штазі” мали можливість стежити за кожним кроком людини за допомогою звичайних лічильників Гейгера.
Залучений до слідства експерт з радіаційного випромінювання доктор Клаус Беккер вважає, що найчастіше жертву непомітно обприскували розчином, який містив радіонукліди скандія-46. Після цього людина всюди залишала по собі слід з радіоактивних частинок, відтак будь-які її пересування можна було легко проконтролювати. А для того, щоб той, за ким стежили, не міг випадково почути досить голосне потріскування лічильника радіації, специ зі “Штазі” його вдосконалили. Модифікований, він закріплювався на зап’ястку агента поліції і безшумно вібрував як сучасний пейджер чи мобільний телефон.
У разі, якщо якого-небудь видного дисидента не вдавалося непомітно обприскати, використовувались інші методи. Наприклад, напилювання радіоактивних смуг на шини автомобілів “антисовєтчиків” або ж на підлоги квартир, де відбувалися зустрічі ворогів режиму. Таким чином, скандій-46 потрапляв на підошви останніх. “Таврувалися” особисті документи, речі, навіть паперові гроші дисидентів.
На думку Беккера, агенти “Штазі” намагалися використовувати радіоактивні речовини у невеликих дозах, які не могли прямо зашкодити здоров’ю чи, тим паче, життю тих, за ким встановлювався нагляд таємної поліції. Попри те, у деяких випадках дози опромінення перевищували межові. Одного разу значним шаром скандія були помічені звичайнісінькі поштові марки, які підкидалися в кишені опонентам режиму. Згодом було встановлено, що тривале носіння при собі таких марок повністю руйнує дітородні функції. Крім того, здатність організму поступово накопичувати радіацію означала повільну смерть для багатьох противників комуністичного режиму, які навіть не здогадувались про небезпеку, що нависала над ними. Проте, як свідчить статистика, чимало відомих дисидентів передчасно померли від раку.
|
|
