Сумний Святвечір "газової принцеси"
Проти Юлії Тимошенко порушено кримінальну справу
СКАНДАЛ
Кость БОНДАРЕНКО
Пам’ятаєте старі різдвяні казки? Попелюшка приходить на бал, але настає “година Х” – і вибудувана стараннями добрих фей казка перетворюється на сон, на марево... На газове марево... І тоді з’являються не лише зла мачуха з її доньками, не лише кпини і приниження з боку оточуючих, а й секретар Ради національної безпеки і оборони, і Генеральний прокурор, і слідчі із сусідньої держави... І тоді бідній Попелюшці за право танців на балу і за право побути поруч із Принцом доводиться відповідати за повною програмою...
Саме ці невеселі роздуми прийшли у голову вчора, коли з’явилася інформація про прес-конференцію заступника Генерального прокурора України Миколи Обихода. Як повідомляють інформагентства, Микола Обиход (особа вже досить одіозна, як на українську правозахисну систему) повідомив про порушення кримінальної справи проти віце-прем’єра Юлії Тимошенко за двома статтями.
Юлію Володимирівну звинувачують у контрабанді та у підробці документів. При цьому важливим моментом є те, що пан Обиход не конкретизував: за які саме дії прокуратура збирається притягти до відповідальності українського віце-прем’єра.
Зробімо коротку “нарізку” з біографії Юлії Володимирівни.
1994 – 1995 рр. – Юлія Тимошенко, її чоловік Олександр та свекор Геннадій Опанасович створюють фірми “Сіаль” та “Єдині енергетичні системи України”. Як заявляла згодом сама Юлія Володимирівна, їй у той час покровительствував Євген Марчук – віце-прем’єр і прем’єр-міністр України.
1996 – Юлію Тимошенко почали пов’язувати з Павлом Лазаренком. “Єдині енергетичні системи України” перетворюються станом на початок 1997 року на найбільшу українську компанію, яка контролювала чверть економіки України.
1997 – Юлія Тимошенко починає боротьбу за економічну незалежність від РАТ “Газпром”. У квітні з’являється її лист до президента США з проханням приборкати апетити Рема В’яхірєва. Влітку питання про діяльність Юлії Тимошенко ставиться під час офіційної зустрічі президентів Росії і України. У часі воно збігається з початком гонінь на Павла Лазаренка. У липні того ж року Юлію Тимошенко затримують в аеропорту з 23 тис. дол., які вона нібито незаконно намагалася вивезти з України. Невдовзі Юлія Тимошенко вступає до партії “Громада” і очолює тіньовий кабінет “Громади”. Проти “ЄЕСУ” готуються судові позови, хоча Юлія Тимошенко заявляє про готовність задовольнити всі грошові претензії кредиторів.
1998 – Юлія Тимошенко стає народним депутатом. Це – пік її опозиційності до Президента. До кінця року вона пориває із середовищем “Громади”. У грудні Президент запрошує її на чай у свій кабінет. Після чаювання Юлія Тимошенко перетворюється з опозиціонерки на союзницю Кучми.
1999 – Юлія Тимошенко створює партію і фракцію у парламенті під назвою “Батьківщина”. Президент вбачає в Тимошенко реальну противагу СДПУ(о) і мовчки дає благословення на відродження “ЄЕСУ”. У грудні Юлію Тимошенко призначають віце-прем’єр-міністром з паливно-енергетичних питань.
2000 – у січні Юлія Тимошенко розпочинає боротьбу з Ігорем Бакаєм, і у березні перемагає його. У травні вона добивається звільнення міністра палива і енергетики С. Тулуба. У червні у відставку йдуть міністр економіки С. Тигипко і голова НАК “Нафтогаз України” І. Діденко. У червні ж Юлія Тимошенко проводить через парламент закон, який поставив крапку на процесі розкрадання у сфері енергетики – обленерго переводять на розрахунки за “живі” гроші. У вересні починається протистояння Юлії Тимошенко з Миколою Азаровим, а у листопаді – з Євгеном Марчуком. У серпні заарештовують чоловіка Юлії Тимошенко Олександра та приятеля дитинства
О. Фольтовича. Президент неодноразово критикує Юлію Володимирівну і навіть чинить тиск на Віктора Ющенка з метою відставки віце-прем’єра. Юлія Володимирівна стоїчно зносить усі удари долі. Нарешті до справи підключається Генеральна прокуратура і починає шантажувати Юлію Тимошенко її нібито причетністю до доволі сумнівних справ російського походження.
Проте досі проти Юлії Тимошенко не порушувалася кримінальна справа.
Обмежувалися лише заявами Президента. То Леонід Данилович виражав невдоволення станом справ у ПЕК, то він говорив, що окремих осіб з уряду “треба гнати поганою мітлою”. Вершиною президентської риторики стало одкровення, яке прийшло в голову Гаранта: мовляв, до справи з аудіокасетами причетна жінка. Усім одразу стало зрозуміло, кого мав на увазі Кучма. Ну, не Славу ж Стецько, дійсно...
Ющенко намагався захищати Юлію Тимошенко. Він чудово розуміє, що удар по Юлії – це удар по ньому. Адже Ющенко є чудовим економістом, але йому потрібна допомога, аби він міг “тримати удар”. Ющенко легко впадає у депресію, і його суперники знають, як із ним боротися. Річ у тому, що Ющенко є доволі моральною людиною, із західними уявленнями про честь і гідність, і коли скандали починають зачіпати його особисто, він починає заявляти про готовність іти у відставку. У таких випадках (їх можна нарахувати близько трьох) Ющенка з депресії виводила саме Тимошенко – і саме вона захищала тили від ударів збоку і ззаду. Позбавивши Ющенка прикриття, президентське оточення може спробувати перетворити Віктора Андрійовича на слухняну маріонетку або й взагалі відправити його у відставку з “вовчим квитком”.
Микола Обиход не повідомив, чи з’явиться наказ про взяття Юлії Тимошенко під варту. Це – у компетенції слідчого. Ім’я слідчого, який вестиме справу, також не названо. Відомо, однак, що справу Тимошенко буде об’єднано зі справою Лазаренка. Хоча вже навіть у США починають схилятися до думки, що справа Лазаренка є повністю надуманою і невдовзі, цілком можливо, Павло Іванович опиниться на свободі. Наразі українського екс-прем’єр-міністра утримують під посиленою вартою лише тому, що зберігається загроза замаху на його життя.
Справа Тимошенко – це спроба окремих політичних кіл “випустити пару”, якої так багато зібралося нині в політичних міхах в Україні. “Поступ” прогнозував такий розвиток подій ще у перший день “Кучмагейту”...
... А Юлію Тимошенко просто по-людськи шкода. Ось так взяли – і зіпсували людині всі свята...
|
|
