Греція прощається з драхмою
ЄВРОЗОНА
Стефан СКВОРЕЛ
1 січня Греція стала дванадцятим учасником європейської валютної спільноти, ввівши в обіг євро. Через рік єдина європейська валюта повинна повністю замінити теперішню національну валюту Греції – драхму. Міністр фінансів Греції Іоаніс Папандоніу сказав, що це – історичний день, адже відтепер країна практично опиниться у серці Європи.
Греки з великим ентузіазмом поставилися до введення європейської валюти: згідно з опитуванням громадської думки, євро підтримали дві третини населення країни. Це – разючий контраст порівняно зі ставленням британців, датчан і шведів, які сприймають євро з певною недовірою. Однак піднесення греків дещо вгамувалося після заяви глави ЄЦБ Віма Дуїзенберга, який попередив Афіни, що їм доведеться попрацювати над власною економікою і взяти під контроль інфляцію. Зараз Греція – європейський рекордсмен за рівнем інфляції.
Греція пробувала приєднатися до європейської валютної спільноти ще два роки тому, проте тоді її попросили зачекати і довести свої фінанси (показники інфляції, внутрішнього боргу і бюджетного дефіциту) до відповідного рівня.
Афінські власті провели серію дуже жорстких фінансових реформ, спрямованих на скорочення державних витрат. Проте називати їх успішними поки що рано. Так, витрати на державне асигнування в Греції набагато вищі, ніж дозволено відповідними законами ЄС.
Великих змін у країні з приводу приєднання до єврозони поки що не варто чекати. Драхма залишатиметься в обігу ще два роки, її курс стосовно євро буде фіксованим. Та й іншим учасникам єврозони вступ Греції до спільноти не обіцяє радикальних потрясінь: у результаті їх сукупний ВВП зросте всього на 2%. Перейти на євро прагнуть також Ватикан і країни Південно-Східної Європи. Так, напередодні Нового року ЄС і Ватикан підписали конвенцію про запровадження євро на території Ватикану з 1 січня 2002 року.
Країни південно-східної Європи теж планують замінити німецьку марку, яка традиційно вважалася твердою валютою у цьому регіоні, на євро. Громадяни колишніх югославських республік (Словенії, Хорватії, Боснії-Герцеговини і Македонії) від початку знецінення югославського динара почали зберігати свої заощадження та оцінювати своє майно в німецьких марках. Вони віддають перевагу цій валюті навіть тепер, коли у їхніх країнах існує власна монетарна система.
Представник словенського уряду заявив, що його країна готується до вступу до Європейського Союзу та зони євро і перейде на спільну європейську грошову одиницю відразу, як тільки виникне така можливість. На думку працівника державного банку “Марібор” Анни Окретіч, словенська валюта, талер, щодо євро буде такою ж стабільною, як і щодо німецької марки. А заступник президента Центрального банку Хорватії Боріс Вуйчич сказав, що хорватська куна у майбутньому буде прив’язана до євро, як нині до німецької марки, оскільки більшість торговельних операцій країна проводитиме у зоні євро.
Македонська валюта через фіксований обмінний курс із німецькою маркою також опосередковано прив’язана до євро, зазначив президент банку “Стопанська” Глігор Бісев. Він наголосив, що монетарна політика країни вже визначається Європейським центральним банком.
|
|
