Українське мовлення - для українців
ПРАГНЕННЯ
Ольга ЯЦЕНКО
Нарешті наша влада дозріла (можливо, сама, а можливо, під певним тиском чи впливом) до вирішення проблеми свободи слова в Україні. Або просто вирішила: якщо є проблема – її треба принаймні обговорити. Тож 16 січня у Верховній Раді відбудуться міжнародні парламентські слухання з проблем інформаційної діяльності, свободи слова, дотримання законодавства і стану інформаційної безпеки України.
Якщо говорити про тематику слухань, то вона досить різнобарвна. Йтиметься про законодавче забезпечення свободи слова в Україні та про те, як наша держава виконує зобов’язання, взяті на себе у цій галузі. Одним із важливих моментів, без сумніву, стане обговорення інформаційної безпеки країни та проблема роздержавлення засобів масової інформації (ЗМІ).
Якщо переглянути попередній список осіб, які будуть виступати на цих слуханнях, то він вселяє досить мало оптимізму, оскільки ці люди вже не раз робили публічні заяви, але далі цього справа у галузі свободи слова не просувалася. Вступне слово, як і годиться, триматиме голова Верховної Ради Іван Плющ. Ймовірно, що ґрунтовну доповідь підготує глава парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Олександр Зінченко.
Щоправда, пану Зінченкові доведеться трохи постаратися, адже його виступ у Ради Європи не був переконливим, і міжнародні експерти змушені були вислати спеціальну комісію, аби переконатися, що ситуація в Україні зі свободою слова виглядає дещо інакше, аніж її описують українські законодавці. Вразити може хіба що Євген Марчук, який виступатиме як доповідач за темою “Інформаційна безпека України. Аудіовізуальні ЗМІ і новітні технології у галузі масових комунікацій”. Для Євгена Кириловича це буде добра нагода заявити про себе черговий раз, бо останнім часом він вже набув статусу “забутого” політика.
Планується також торкнутися проблеми використання радіочастотного ресурсу, ліцензування, становлення Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, створення системи Громадського телебачення. Не виключено, що представники Держкомітету з питань інформації, телебачення та радіомовлення зроблять найцікавіші заяви – хоча б тому, що на них відреагують наші північні сусіди. Принаймні так було останнього разу, коли заступник голови Держтелерадіокомітету Степан Павлюк заявив, що в 2001 році буде наполягати на виконанні всіма телеканалами країни законодавства в частині мовлення державною мовою.
Реакція була досить несподіваною і дещо зухвалою. Міністерство закордонних справ Російської Федерації заявило, що розглядає цю заяву як “витіснення російської мови з українських ЗМІ”, що це є не що інше, як “політика, яка лежить в основі дерусифікації всіх сторін суспільного життя України”.
Більше того, МЗС Росії стверджує, що “складається враження, нібито комусь з політичного істеблішменту не подобається покращання російсько-українських відносин, яке отримало потужний імпульс під час останнього візиту Президента Леоніда Кучми в Росію”. Наприкінці свого звернення представники МЗС РФ висловили сподівання, що “українська влада перегляне своє ставлення до російської мови в цілому і її застосування в ЗМІ, а також стане з повагою ставитися до своїх законів і міжнародних угод у цій сфері”.
Усе це певною мірою нагадує кивання пальцем розлюченого тата у бік маленького неслухняного сина. Можна сподіватися, що Україна вже виросла з дитячих штанців і сама може вирішувати свої проблеми, але годі чекати, що наші законодавці дотримуються такої ж думки, бо існує певний нюанс: глава парламентського комітету з питань інформації і свободи слова Олександр Зінченко є одночасно Почесним президентом телеканалу “Інтер”, а мовлення на ньому відбувається переважно російською мовою...
|
|
