СОЦІОЛОГІЯ
Наведені нижче результати соціологічного дослідження, яке в липні минулого року було проведено Центром соціальних і маркетингових досліджень СОЦІС (м. Київ) і Українським центром вивчення громадської думки СОЦІОІНФОРМ (м. Львів), засвідчують, що в Україні понад половина громадян розмовляє українською мовою. Другою за вживаністю є російська мова. Незначна частина мешканців України розмовляє польською, татарською та іншими мовами.
Цікаво, що серед росіян, котрі живуть в Україні, лише 3% розмовляють удома державною мовою, а серед українців – майже кожен третій (32%) розмовляє вдома російською, тобто не рідною мовою. Відтак серед усіх громадян України, котрі розмовляють російською мовою, понад половину (52%) становлять українці за національністю, але не за мовою спілкування.
У Західному регіоні України переважна більшість мешканців (89%) розмовляє вдома державною, тобто українською мовою. Також більшість становлять люди, котрі спілкуються вдома українською мовою, в Центральному (78%) і Північному (59%) регіонах. Протилежна картина спостерігається у Східному та Південному регіонах: там лише чверть мешканців розмовляє українською мовою вдома (відповідно 25% і 26% громадян України, котрі живуть у цих регіонах).
У Львівській, Івано-Франківській, Рівненській і Тернопільській областях понад 90% мешканців розмовляють удома українською мовою, а в Донецькій, Одеській областях і в Автономній Республіці Крим понад 90% мешканців розмовляють удома російською мовою. Цікаво, що у 15 областях України понад 50% людей удома розмовляють українською мовою, а у столиці України - Києві – лише 27% міщан розмовляє вдома державною мовою.
Четверо з п’яти (83%) громадян України, котрі живуть у селах, розмовляють удома українською мовою, а в містах – лише 34%. Серед людей 40-річного віку і старших більшість становлять україномовні, а серед людей віком до 40 років більшість становлять російськомовні громадяни України.
Результати соціологічного дослідження коментує для “Поступу” директор інформаційного центру “Місто” конфліктолог Олег БАЗАР:
– Мовна проблема, точніше, проблема двомовності, є одним із тих чинників, які стоять на заваді модерної української нації. Поділ України на схід і захід – це насамперед поділ на україно- та російськомовні частини (і це прекрасно доводять наведенні результати соцопитування), а вже потім – поділ за ідейними, релігійними та іншими ознаками. І ліквідувати цей поділ, очевидно, найближчим часом не вдасться, адже неможливо змусити майже 50% населення раптово змінити мову спілкування. І не відомо, чи вдасться взагалі.
Фактично, ми можемо говорити про паралельне існування двох українських суспільств, двох українських націй: власне української та нації “малоросів”.
І суперечності між цими “націями” лише поглиблюються. Не таємниця, що галичанам дуже часто легше порозумітися з поляками, ніж зі “східняками”. Так само, як мешканцям Донбасу – з представниками Російської Федерації, ніж із галичанами. Українська ж влада не робить нічого, щоби ці суперечності послабити, нівелювати. Навпаки, складається враження, що влада свідомо стимулює відцентрові тенденції, стимулює регіоналізм і сепаратизм.
|
|
