Новорічний подарунок Лучинскі
МОЛДОВА
Мирослав ПЕРУН
Молдовський глава держави – другий серед президентів СНД, який у передноворічну ніч приготував своїм громадянам “подарунок”. В останній день 1999 року це зробив Єльцин, оголосивши про свою дострокову відставку.
Останнього дня 2000 року вже Петру Лучинскі оголосив про розпуск парламенту і проведення дострокових виборів. Взагалі, виголошувати такі доленосні політичні рішення у переддень Нового року – вигідна справа, оскільки люди готуються до новорічних святкувань і Різдва Христового, а політичні партії на місяць впадають у сплячку і не готові до адекватного реагування.
Учора президент Молдови Петру Лучинскі підписав указ про розпуск парламенту і проведення дострокових парламентських виборів, призначених на 25 лютого. Таке рішення президент прийняв після того, як депутати вчетверте не змогли обрати нового президента. Нагадаємо, що на пост президента претендували два кандидати – лідер компартії Володимир Воронін і голова Конституційного суду Павел Барбалат. У четвертому турі 21 грудня 2000 р. депутати правоцентристських партій не з’явилися на голосування, після чого Лучинські скористався “порадою” конституційного суду Молдови розпустити парламент.
Президент також закликав майбутніх парламентаріїв змінити конституцію “назад” і знову дозволити народу безпосередньо вибирати президента. Мандат Лучинскі закінчується 15 січня, але в результаті “конструктивної” діяльності парламенту він буде виконувати обов’язки глави держави до проведення нових виборів. Президент у Молдові тепер обирається не загальнонародним голосуванням, як раніше, а в парламенті – таємним голосуванням. Таким чином, ця країна стала першою парламентською республікою серед держав колишнього СРСР. Теперішній президент країни Петру Лучинскі протестував проти переходу на нову систему, відмовившись від участі в президентській гонці.
Нагадаємо, що у кандидати в президенти Молдови було висунуто лідера місцевих комуністів Володимира Вороніна і голову Конституційного суду Павла Барбалата. Для перемоги одному з них необхідно було набрати 61 голос. Усього в парламенті Молдови 101 депутат, з яких 40 є комуністами. У першому турі 4 грудня лідер компартії набрав 50 голосів, а глава КС – 35. Однак ні другий, ні третій, ні навіть четвертий тур не визначили імені президента країни.
Президент і депутати звернулися до Конституційного суду за роз’ясненнями щодо того, хто буде виконувати обов’язки президента, якщо до цього часу парламент буде розпущений і почнеться кампанія з дострокових парламентських виборів. Як то вже стало для СНД традицією, конституційний суд підтримав президента й ухвалив рішення доручити Петру Лучинскі розпустити парламент.
Парламентські партії Молдови досі не визначилися, чи братимуть участь у яких-небудь блоках, альянсах, чи ж виступатимуть самостійно під час дострокових парламентських виборах. Однак яка політична сила не перемогла б на парламентських чи президентських виборах у Молдові, їй доведеться зіткнутися з цілою низкою економічних і політичних проблем. Молдова – одна з найбідніших країн на пострадянському просторі, й однією з головних політичних проблем держави залишається неврегульоване питання про статус Придністров’я.
Тим часом і Придністров’я, і Молдова є зоною стратегічних інтересів як України, так і Росії. Про це свідчить факт призначення главою міжвідомчої комісії України з питань врегулювання конфлікту у Придністров’ї Володимира Горбуліна, а представником президента Росії з врегулювання придністровського конфлікту – Євгена Примакова. Для обох цих відставних політиків, які свого часу займали чільні посади у своїх країнах, таке призначення є нагодою продемонструвати свій політичний хист. Володимир Горбулін позитивно оцінює результати переговорів з врегулювання придністровської проблеми (переговори відбулися в Будапешті
19 грудня з ініціативи України). Як повідомив Горбулін, протягом першої декади січня 2001 року над планом врегулювання працюватиме група експертів сторін, після чого Придністров’я і Молдова направлять свої зауваження в ОБСЄ. Наступна зустріч сторін має відбутися 25 січня в Братиславі.
P. S. Перебуваючи при владі, Петру Лучинскі підтримував з Росією особливі відносини. Минулого тижня він ще раз це підтвердив, оголосивши, що Кишинів скоротить участь у регіональному об’єднанні ГУУАМ, якщо ця організація надалі розвиватиметься не тільки в економічному плані, але й у інших напрямках, включаючи військовий. Для самого Лучинскі ця заява може стати доленосною.
Адже усвідомлюючи свою поразку в боротьбі з парламентом (який відстояв право самому обирати президента), він почав шукати “запасний аеродром” і прагнув продовжити політичну кар’єру на одній з посад у СНД.
|
|
