50 тисяч для Дикого Веста
Філіп Канделоро - чемпіон світу
ПРОФІ
Катерина СЛІПЧЕНКО
Чемпіонати світу з фігурного катання серед професіоналів не мають у нас великої популярності через брак інформації. Наші улюблені зірки, покинувши “великий спорт”, зникають як у прірву. Насправді ж змагання серед професіоналів, хоч і не мають такої шаленої напруги боротьби, як “любительські”, є мегапопулярними у світі саме завдяки тому, що там змагаються мегазірки.
Професійні змагання відбуваються за правилами, відмінними від звичних для нас любительських: невелика кількість учасників, найвищий бал – 10. Принципово відрізняються програми: спортсмени показують технічну й артистичну програми.
Перша нагадує любительську довільну, та менш насичена складними елементами, а друга – показовий номер.
Саме суворі обмеження любительських змагань примушували найартистичніших спортсменів і найвинахідливіших хореографів шукати себе на професійній ниві.
Усі без винятку переможці останньої Олімпіади пішли у “профі”. І якщо Паша Грищук/Євген Платов і Оксана Козакова/Артур Дмитрієв відпрацювали в любителях не один олімпійський цикл, то відхід 20-річного Іллі Кулика та 15-річної Тари Липінської показали, що не всі прагнуть розвиватися під пресингом жорсткого регламенту.
Чемпіонат світу серед професіоналів, що відбувався на межі тисячоліть у Вашингтоні, на батьківщині професійного фігурного катання, був максимально представницьким: четверо олімпійських чемпіонів (серед них і Оксана Баюл), чемпіони та призери світу й Олімпійських ігор, словом – самі вершки фігурного катання.
Серед чоловіків змагалися двоє олімпійських чемпіонів Ілля Кулик (1998) і Олексій Урманов (1994), а також хворий на СНІД, дуже популярний у США представник “жіночого” стилю в чоловічому катанні Руді Галіндо та дворазовий бронзовий олімпійський призер, улюбленець публіки Філіп Канделоро. Для технічної програми Філіп обрав пісню Френка Сінатри “Цей чудовий день”, а для артистичної – музику з фільму “Дикий, дикий Вест”. Француз примудрився навіть наставити декорацій і тричі поміняти костюм під час виконання номера! Тож, оскільки від професійних змагань насамперед вимагається шоу, то Канделоро – найкращий шоумен серед кількох поколінь фігуристів – став чемпіоном світу серед професіоналів. Другим був Руді Галіндо, третім – Ілля Кулик, четвертим – Олексій Урманов.
Серед жінок найцікавіше було побачити Оксану Баюл, чиє зникнення було не менш раптовим, аніж фантастичний злет у 1994 році. За ці шість років Оксана встигла кинути спорт, а от минулого року, вилікувавшись від алкогольної залежності, скинувши 10 кілограмів ваги та перейшовши від Г.Змієвської до В.Ніколаєва, повернулася на професійний лід. Вона виконала дуже цікаву композицію на музику Стінга в постановці О.Жуліна, але технічні елементи далися їй важко, і Баюл стала тільки п’ятою. Втім, видно було, що сама Оксана своїм катанням задоволена. Перемогла ж японка Юка Сато, другою була американка Ніколь Бобек, третьою – швейцарка Люсінда Ру, четвертою – француженка Сурія Боналі.
Серед спортивних пар ми теж побачили добрих знайомих, хоча чемпіонами стали маловідомі росіяни О.Леонова/А.Хвалько, які пішли у “профі” відразу з юніорського льоду. Друге місце – в американців Дж.Міно/Т.Сенда, третє – у чемпіонів Нагано О.Козакової/А.Дмитрієва, четверті – німці М.Ветцель/Р.Стаєр.
Залишається додати, що всі переможці отримали премію – 50 тисяч доларів, а другі призери – на 10 тисяч менше.
|
|
