Різниця між статтями може зникнути...
SEX
МАЙКЛ
Усе починається там. Коли ви розбиваєте коліна об асфальт, і на ваші очі навертаються сльози болю, вам навздогін кричать: “Що ти ревеш, як баба. Будь мужчиною. Терпи”. Ти починаєш розуміти, що ти – мужчина. Там, у школі, тобі тицяють на твій зошит: “Дивись, як дівчинка акуратно пише, а ти – замазура”.
Це сприймається як аксіома: вони – красиві, акуратні... Природа бере своє: ми зі всіх сил стараємось сподобатись... і нашкодити їм.
Напередодні 8 березня стоїмо в чергах і бігаємо по базарах – нам потрібні для них квіти. У спортзалі ми бігаємо швидше за всіх. Ми одягаємо на себе якісь неймовірні речі, хамимо і пишемо перші невмілі вірші, перенасичені епітетами.
Усе задля того, щоб тільки вони звернули на нас увагу. Ми палимо перші цигарки і випиваємо, ми хочемо бути дорослими, старшими, як наші герої з кіно, справжні мужчини – вони люблять таких. Жінки, дівчата, дами.
Ми складаємо про них неймовірно вульгарні історії, де ми завжди на коні, ми завжди в ролі повелителя, щоб прикрити свою слабксть, свою немічність і посередність. Красивих жінок поважають, але не люблять в один голос, стверджують психологи. Біда, трагедія – вона відшила нас. Чому? Вони, жінки, хочуть найкращих і найсильніших і наймудріших. Вони роблять нас кращими. The best. І ми, чоловіки, стараємося стати такими. Війни, спорт, дорогі машини – усе для того, щоб нас помітили їхні очі. Алкоголізм і самогубство для тих, хто програв. Міфи і легенди про щасливе життя холостяків – для тих, хто не зміг стати кращим. Це про тих, кого не вибрали вони, жінки.
Краща половина людства, слабша половина людства – ми їх так називаємо під настрій. Бувають і ще сильніші вислови, але це не для друку. Краща і слабша половина дивляться на нас, як на великих дітей, які ніяк не можуть зрозуміти одного: ініціатива завжди належить чоловікам, а рішення приймають вони – жінки. Чому вони – сильніші, а ми – слабші. “Слова жінки це – завжди неправда, але її вчинки – це лише правда. Слова чоловіка, як і його вчинки, брешуть наполовину,” – розмірковує психолог В.Леві. “Який великий і сильний мужчина не любить поплакати на теплому і м`якому плечі жінки”, – додає М. Жванецький.
Традиційно серед психологів фемінізм – жіноче начало, і маскулізм – чоловіче начало, розглядаються як дві взаємопротилежні речі. Одна, очевидно, для дівчаток і жінок (емоційно експресивні), інша – для хлопчиків і чоловіків (діюче агресивне і конкурентноспроможне). Феміністична утопія – це рівний поділ й оцінка чоловіків і жінок у всіх суспільних сферах діяльності, рестрибуція всієї соціально-необхідної роботи: миття посуду по черзі, знищуємо всі поділи між приватною і публічною роботою, за кухону роботу треба доплачувати, і, як результат, – однакова винагорода для всіх, хто бере участь у праці на благо суспільства.
На жаль, психологічні контрасти фемінізму і маскулінізму є найзаплутанішою, найневизначенішою концепцією в усій психології. Частка проблеми полягає в тому, що професійні психологи не можуть погодитись, як визначити і як виміряти ці психологічні контрасти. Ну не можна приставити вольтметр до голови чи скласти таблицю тестів. Достеменно тільки відомо, що чоловіки в загальному говорять більше, ніж жінки, при цьому вони менше розкривають свої особисті секрети, ніж жінки, і не народжують дітей.
Крім того, є значна різниця в емоційності, в контакті очей, дотику, позиції тіла і статури. Жінки частіше, ніж чоловіки мають шанс отримати діагноз – психічно хвора. Є суттєва міжстатева різниця в психологічних хворобах і розладах. Наприклад, жінки набагато більше хворіють на шлункові розлади, такі, як анорексія нервоза, булімія і депресія. Тип поведінки, відомий, як антисоціальний, набагато частіше трапляється серед чоловіків. Але не все так зле. Як говорили недоброї пам‘яті класики доби застою, останні дослідження наших і ненаших учених, остаточно і незаперечно доводять: це не так. У реальному, в щоденному банальному житті (з баняками на кухні і газетою на тапчані) ці два начала – поведінка, зовнішній вигляд, ролеві моделі, не є взаємовиключними, в чистому вигляді в природі не зустрічаються, а тісно переплітаються і є взаємозалежними.
Якщо говорити коротко і просто: де ви бачили сьогодні мужчину в чистому, первозданному вигляді? чоловіки миють посуд, печуть пляцки і витирають дітям шмарки. Спорт, де бігають гори сирого м‘яса, чи футбол, де рвуть один одного за шмат грошей, але за славу й гроші. Стара історія. Ці великі діти стараються звернути увагу прекрасних дам навіть тоді, коли сквернословлять і падають носом в асфальт. Коли стараються принизити інтелект і працездатність свого начальника, винагородити таким чином себе. А надто кортить, коли це – жінка. Не можуть чоловіки пережити той факт, що влада належить їй – жінці.
Внутрішньо-персональна влада включає в себе здатність досягнути власних цілей, впливаючи на інших. Хто може зробити це краще, ніж жінки. Загалом чоловіки мають тенденцію до володіння більшою кількістю базисів впливу і влади – легітимність, примус, неформальність, аніж жінки. Тому чоловіки вважають, що вони мають більший контроль над своїм життям, аніж жінки. Ця помилкова ідея провокує агресію і сексуальну віктимізацію – зґвалтування, інсект, биття, фізичне насильство і сексуальне домагання – і є маніфестаціями влади і пливу однієї особи над іншою. Чоловіка – над жінкою.
Культура відіграє велику роль у тому, ким або чим ми стаємо. Згадайте дитинство, школу, кіно, театр, літературу і передачу “Здоров`я”. Формальна освіта є необхідною для забезпечення дівчат і хлопців навиками необхідними для того, щоб стати повноцінними членами суспільства. Традиційно західна система надавала перевагу хлопцям і чоловікам над жінками і дівчатами. Спроби ліквідувати сексизм в освіті робились неодноразово. До цього часу продовжують існувати міфи про працівників – жінок. Ідея, що вони працюють тільки для кишенькових грошей, що в них відсутня мотивація, щоб досягнути успіхів на робочому місці, на практиці виявляється фальшивою. Велика кількість жінок вимушені працювати серед певних робочих категорій, створюючи тип так званих робочих гетто з низьким статусом і низькою зарплатою. Декілька соціальних бар`єрів – стереотипи працюючих жінок, сексуальні домагання, конфлікт між роллю жінки-матері і жінки-працівниці – продовжують тримати жінку в статусі низькооплачуваних категорій. Незважаючи на всі зусилля урядів, чоловіків продовжують брати на краще оплачувані роботи, в той час як низькооплачувані дістаються жінкам.
Не можна не сказати, що жінки не боролись із такою несправедливістю. (Деякі окремі індивідууми і зараз продовжують це робити в межах своєї сім‘ї.) У цьому столітті декілька країн (колишній СРСР, Китай, Швеція, Ізраїль) зробили спроби знищити нерівність статусу між чоловіками і жінками. На жаль, їхні спроби мали тільки частковий успіх. Хоча вважати їх повним провалом також не можна. Той факт, що жінка вилізла на трактор, стала депутатом і може на рівні чоловіка махати кайлом, – не показник.
Відомо, що в нашій країні жінці за доглядом за дитиною виплачують смішні суми і таким чином вижити самостійно, без допомоги з боку чоловіка, сім‘ї, родини вона не в змозі. Яка тут рівність для жінки, яка висить на “шиї чоловіка”. Ще яскравіший приклад – багатий Захід. Англійська мова має сильний підводний сексизм, який проявляється в тому, як жінки визначаються, ігноруються й оцінюються мовними засобами. Мова є один із найсильніших проявів культури.
Підсумок
Наші думки щодо того, як повинні поводитися жінка і чоловік стосовно один одного, сформовані Біблією, сім‘єю і школою. Ранні традиції прославляли жінку в ролі матері і дружини. Щодо шлюбу, то існує досить жорстка інтерпретація жіночої субординації з чоловіками. Контраверсійна позиція щодо ролі жінки в релігійних питаннях, хоча все більше і більше жінок домагаються тотальної рівності в цій галузі.
Політика, як і релігія, продовжує залишатись світом чоловічого домінування, незважаючи на те, що жінки завжди брали участь у політичній боротьбі за свої права. Значення статі і сексу постійно змінюється під впливом соціального контексту. Незмінним залишається одне –прожити без цього, без сексу, як і один без одного, ми поки що не можемо. Хоча в нашому суспільстві чоловіки і жінки, на жаль, мають різний статус, статус жінок має бути покращеним. Різниця між статям може зникнути, але для цього жінки повинні стати більш активними, ніж чоловіки. Як за себе, так і за них, за чоловіків.
|
|
